Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куниця

Куниця, -ці, ж. 1) Куница. Ось як раз попалась мені лисиця, або куниця. Кв. 2) Куній мѣхъ. Крийся, зятю, та куницями, куницями та лисицями. Мет. 185. 3) Выкупъ помѣщику за крѣпостную невѣсту (первоначально въ видѣ мѣха, а затѣмъ и денегъ). да́ти куницю. Заплатить такой выкупъ. Ном. № 1316. 4) Метелка на камышѣ. ХС. VII. 417. Ум. кунична.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНИЦЯ"
Виява, -ви, ж. 1) = вияв. МВ. ІІІ. 9. 2) Открытіе, обнаруженіе.
Віштяк, -ка, м. Прозваніе подольскаго крестьянина ближе къ Каменцу за то, что, погоняя лошадей, кричать: віштя! Ном. № 714. О. 1861. X. Св. 44.
Гадюк, -ка, м. = гадина. Вх. Зн. 9.
Крисаня, -ні, ж. Шляпа. Мій милий в крисані. Гол. II. 191. Ум. крисанечка. Іздоймила крисанечку та й поцілувала. Гол. І. 229.
Наде́ржувати, -жую, -єш, гл. Держать, править (лошадью). Надержуй, Петре, голобельну вліво. О. 1861. V. 66.
Низовець, -вця́, м. Запорожскій казакъ. К. ЧР. 137.
Прибрехати Cм. прибріхувати.
Торбинковий, -а, -е. Относящійся къ торбин'ѣ. Шейк.
Трепотіти, -чу́, -ти́ш, трепоті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. = трепотати.
Трутити Cм. тручати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.