Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куниця

Куниця, -ці, ж. 1) Куница. Ось як раз попалась мені лисиця, або куниця. Кв. 2) Куній мѣхъ. Крийся, зятю, та куницями, куницями та лисицями. Мет. 185. 3) Выкупъ помѣщику за крѣпостную невѣсту (первоначально въ видѣ мѣха, а затѣмъ и денегъ). да́ти куницю. Заплатить такой выкупъ. Ном. № 1316. 4) Метелка на камышѣ. ХС. VII. 417. Ум. кунична.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНИЦЯ"
Асе́сорський, -а, -е. Свойственный, принадлежащій становому приставу.
Зв'я́зка, -зки, ж. Связь. Вх. Лем. 418.
Ланок, -нка, м. Ум. отъ лан.
Мени́нник, -ка, м. 1) Именинникъ. 2) День ангела. Прийшов менинник багатого; він наззивав повну хату гостей. Грин. І. 179.
Обербенути, -ну, -неш, гл. = обемберити. Тавр. г.
Подзюбатися, -баюся, -єшся, гл. Поклевать нѣкоторое время. Подзюбався горобець вишень та й полетів. Переносно о людяхъ: пощипать (ягодъ). Підіть у садок, порічків подзюбайтеся. Зміев. у.
Порозсаджувати, -джую, -єш, гл. Разсадить (во множествѣ).
Схизма, -ми, ж. Расколъ, ересь; названіе иновѣрцевъ у католиковъ.
Хатник, -ка, м. Домосѣдъ. (Гуцульщина. Отъ В. Дорошенка).
Цитринка, -ки, ж. 1) Ум. отъ цитрина. 2) Раст. Colliar rhamni. Вх. Пч. І. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.