Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куниця

Куниця, -ці, ж. 1) Куница. Ось як раз попалась мені лисиця, або куниця. Кв. 2) Куній мѣхъ. Крийся, зятю, та куницями, куницями та лисицями. Мет. 185. 3) Выкупъ помѣщику за крѣпостную невѣсту (первоначально въ видѣ мѣха, а затѣмъ и денегъ). да́ти куницю. Заплатить такой выкупъ. Ном. № 1316. 4) Метелка на камышѣ. ХС. VII. 417. Ум. кунична.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНИЦЯ"
Вередування, -ня, с. Капризы, прихоти, привередничанье. Хома з того часу зарікся коней купувати та жінчине вередування сповняти. Рудч. Ск. II. 174.
Го́нір, -нору, м. = Гонор. Стор. МПр. 46.
Джиджули́ти, -лю́, -ли́ш, гл. = Чепурити. Джиджулити хату. Сим. 185.
Насе́рдний, -а, -е. Сердечный. Ти мої рани насердні загоїла, замовила рідним словом, рідною піснею. Г. Барв. 492. Не діло мене крушило, а туга насердна. Г. Барв. 119.
Подесенщина, -ни, ж. Мѣстность, страна надъ Десной. Желех.
Половий II, -а́, -е́ Находящійся въ задней стѣнѣ хаты, вдоль которой устроенъ піл. Полове вікно. ХС. III. 56.
Поопинятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Очутиться (о многихъ).
Реестр, -ру, м. = реєстер. Шість тисяч тілько їх оставлено в реєстрі. К. ЧР. 11.
Усячина, -ни, ж. Всячина. В притузі треба знать усячину і дороги щоб не питаться. Ном. № 5839. Пошли вам, Боже.... всячину. Ном. № 11608. Пан служив десь, і йому прислали з дому всячини. Ном. № 1545 (одм.). Ум. усячинка.
Хильнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хилити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.