Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кукучка

Кукучка, -ки, ж. = зозуля. Вх. Уг. 248.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКУЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКУЧКА"
Бабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. 1) Дѣлаться женоподобнымъ, бабиться, изнѣживаться. Cм. ба́́битися. Желех. 2) Набрякать, отекать. Мнж. 175. 3) Сморщиваться отъ долгаго пребыванія въ водѣ (о человѣч. тѣлѣ). Руки бабіють, як довго в воді бовтаєшся. Богод. у. Славян. у.
Гробки́ Cм. Гробок.
До́вбиш, -ша, м. Литаврщикъ. Серед базару став коло стовпа довбиш та й почав бити в бубни. К. ЧР. 373.
Зани́шкнути, -ну, -неш, гл. Утихнуть, умолкнуть. Гомоніли, гомоніли, а далі й занишкли. Черк. у. Занишкніть, уха наставляйте і слухайте, що я скажу. Котл. Ен. VI. 14.
Крівлявий, -а, -е. = крів'яний.
Нічний, -а́, -е́ Ночной.
Півзолотий, -то́го, м. Половина пятіалтыннаго, 7 1/2 коп. О. 1862. IV. 94. Не стає мені десять грошей до півзолотого. Чуб. V. 1125.
Повиснути, -ну, -неш, гл. Повиснуть; повѣситься. Маруся так і повисла йому на шию. Кв. Чи вмреш, чи повиснеш — раз мати вродила. Ном. № 4268.
Рідкодубина, -ни, ж. Рѣдкій дубовый лѣсокъ. Черк. у.
Росхилити, -ся. Cм. росхиляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУКУЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.