Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кумедія

Кумедія, -дії, ж. 1) Комедія — рѣдко въ значеніи литературнаго произведенія, а преимущественно какъ комическое представленіе и въ частности — театръ маріонетокъ. Чуб. VII. 452. Туди люде сходяться дивиться ту кумедію. А бачив же ти, пане-брате, цю кумедію? Котл. 2) Курьезъ, потѣха. Через тиждень, як усе минулося, росказав Дорош хуторянам про сю кумедію. Стор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 324.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУМЕДІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУМЕДІЯ"
Байдрак, -ка, м. = будяк. Carduus. Вх. Пч. II. 30.
Жалки́й, -а́, -е́. 1) Жалящій, жгучій, рѣзкій. І на жалку кропиву мороз буває. Ном. № 3824. Жалка кропива. Ном. № 3363. Жалкий батіг. Жалкий вітер потягає. Могилев. у. 2) Жалобный. Плач жалкий та болезний. МВ. І. 100.
Зметюхкати, -каю, -єш, гл. Скомкать, смять, набросать въ безпорядкѣ. Вх. Лем. 420.
Инколи нар. Иногда, по временамъ.
Копання, -ня, с. Копаніе.
Попини, -пин, ж. мн. Названіе узора для вышивки: човники з полинами. Чуб. VII. 415.
Прогайльовина, -ни, ж. = прогальовина. Левч. 129.
Схильний, -а, -е. Склонный.
Хлипання, -ня, с. Всхлипываніе, плачъ. І хлипання все росказати, і крик, і охання, і жаль. Котл. Ен. VI. 49.
Шмаркатий, -а, -е. = смаркатий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУМЕДІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.