Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кулаччя

Кулаччя, -чя, с. соб. Кулаки. Три вирви в шию і міх кулаччя. Ном. № 4761. А тут так кулаччам у стіл ріже. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАЧЧЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАЧЧЯ"
Віджиріти, -рію, -єш, гл. Отжирѣть.
Їдомий, -а, -е. Съѣдобный. Їдома річ. Черк. у. Полова хто-й-зна як їдома. Славянос. у. Молоте та потрапляє, щоб солома їдоміша була скотині, не дуже вимолочує зерно. Грин. І. 299.
Кабинет, -ту, м. Кабинета. Восьма хата — мій кабинет. Левиц. І. 219.
Каштанчик, -ка, м. Раст. Dianthus barbatus. ЗЮЗО. І. 121.
Наокру́г нар. = наоколо. Галиц.
Подружниця, -ці, ж. Подруга. Була в удови дочка Маруся, наша подружниця. МВ. ІІ. 82. Ти мені не щира подружниця. МВ. ІІ. 103.
По́кут, -та, м. = Покуть = Покуття. МУЕ. І. 130.
Скрипак, -ка, м. = скрипаль. Шух. І. 29.
Швачкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть швеей.  
Шушукатися, -каюся, -єшся, гл. Шептаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛАЧЧЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.