Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кулаччя

Кулаччя, -чя, с. соб. Кулаки. Три вирви в шию і міх кулаччя. Ном. № 4761. А тут так кулаччам у стіл ріже. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАЧЧЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАЧЧЯ"
Бабруля, -лі, ж. Неопрятная женщина. Вх. Лем. 389.
Брочник, -ка, м. Раст. Gallium mollugo. Лв. 98.
Відтуляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відтулити, -лю, -лиш, гл. Кинулася до печі.... одтуле заслінку. Мир. Пов. II. 76.
Давнене́зний, -а, -е. Чрезвычайно старый; очень древній. То давненезний дід. Уманск. у.
Лучо́к, -чка́, м. 1) Ум. отъ лук. 2) Смычекъ. Лучок живицею помазав, та й до скрипки взявся. Харьк.
Льо́нток, -тка, м. = льонок. МУЕ. III. 17.
Перістошиїй, -я, -є. Съ полосами на шеѣ. Вх. Зн. 48.
Пікинерський, -а, -е. Пикинерскій. КС. 1899. XII. 301.
Потьмарити, -рю́, -ри́ш, гл. Помрачить. На святому небі усі звізди потьмарило. АД. І. 194. Половина сонця й місяця у тьму потьмарило. АД. І. 190.
П'яничка, -ки, об. ум. отъ п'яниця. Пьянчужка. Марк. 57.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛАЧЧЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.