Бендюга, -ги, ж. 1) бендюга = ломака = дрюк. Як схопилась буря, так я бендюгу виламав та давай скоріше хату вкривати. 2) Бревно, посредствомъ котораго вѣтряная мельница поворачивается. 3) Каждая изъ жердей, которыя кладуть на возъ для укладки на нихъ сноповъ: двѣ вдоль, а двѣ поперегъ. 4) мн. бендюги. Родъ простой повозки, ломовые роспуски.
Знишкнути, -ну, -неш, гл. Притихнуть, смолкнуть.
Малолі́ток, -тка, м. Малолѣтній, несовершеннолѣтній. А у вдови дочка росла і син малоліток.
Пацикілок, -лка, м. Небольшой колъ.
Пилок, -лка́, м. Ум. отъ пил.
Підкаменець, -нця, ж. пт. Saxicola.
Подарок, -рку, м. = дарунок. Ото той купець приносить шкури і дає князю у подарок. Ум. подарочок. Не дивуйте, наші сванечки, що короткії подарочки.
Подільчивий, -а, -е. Подѣльчивый, готовый уступить.
Рацю́га, -ги, м. Большой ракъ.
Хазяєчка, -ки, ж. Ум. оп. хазяйка.
