Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кулешір

Кулешір, -ра, м. Палочка для размѣшиванія кулеші. Шух. І. 96.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛЕШІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛЕШІР"
Глижа, -жі, ж. Обрывъ, подрытый водою. Переяслав. у.
Гоління, -ня, с. Бритье.
Жарли́вий, -а, -е. = жалкий 1. Ой у полі кропивушка жарливая. Чуб. V. 707.
Зако́хувати, -хую, -єш, сов. в. закоха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Влюбляться, влюбиться, полюбить. І гостинців брать не хоче, не хоче й пана закохать. Шевч. 526. 2) = викохувати, викохати. Сім літ силки закохати, — мої двері вилупити. Гол. І. 153. Чи воно закохувано оті ліси, що вони такі хороші. Черниг. г.
Запоряди́ти, -джу́, -ди́ш, гл.запоря́док. Распорядиться. Вх. Зн. 20.
Клобукарь, -ря, м. Войлочникъ. Желех.
Льо́лька, -ки, ж. Ум. отъ льоля.
Нестепний, -а, -е. = недотепний. Александрійск. у. Слов. Д. Эварн.
Подужати Cм. подужувати.
Розгадати, -ся. Cм. розгадувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛЕШІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.