Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куліти

Куліти, -лію, -єш, гл. Хромать. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛІТИ"
Гвіздок, -дка, м. 1) Гвоздь. Ном. № 12909. 2) = гак 2. Вх. Пч. II. 25. Ум. гвіздочок.
Дожина́ння, -ня, с. Дожинаніе.
Кесарський, -а, -е. = кесарів.
Наздогна́ти Cм. наздоганяти.
Обручка, -ки, ж. 1) Кольцо. Грин. І. 109. Дівчино-рибчино, куплю, серце, обручку, подай, подай крізь кватирочку ручку. Мет. 7. 2) Браслетъ. Сквир. у.
Поплатити, -чу́, -тиш, гл. Выплатить (во множествѣ). Усім уже поплатив, кому винен був.
Прибрехати Cм. прибріхувати.
Притовкти, -вчу, -че́ш, гл. Придавить, вдавить, притиснуть.
Скубсти, -бу, -беш, гл. = скубти. Угор.
Хльостати, -таю, -єш, гл. Стегать. Антосьо хльостав різкою на городі. Св. Л. 138.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.