Вуличенька, вуличка, -ки ж. Ум. отъ вулиця.
Джиджули́ти, -лю́, -ли́ш, гл. = Чепурити. Джиджулити хату.
Друк Ii, -ка, дручо́к, -чка́, м. = дрюк, дрючок. Бив, бив, та ще й друк кинув. Вирубав дручка та й подає чортові в яму, щоб його.... витягти. Ум. дручяга.
Забесі́дувати, -дую, -єш, гл. Заговорить.
Змовкати, -ка́ю, -єш, сов. в. змо́вк(ну)ти, -ну, -неш, гл. Смолкать, смолкнуть. Спи! — кажу йому. Він і змовкне.
Опарати, -тів, м. мн. Облаченіе священника.
Полукіпок, -пка, м. Копна въ тридцать сноповъ. По обидва боки дороги стояло так багато полукіпків, що як глянути, то й поля було не видко.
Правобіцький, -а, -е. = правобічний. Лівобіцька і правобіцька Україна.
Притикати II, -ка́ю, -єш, сов. в. приткнути, -кну, -не́ш, гл. 1) = пристромлювати, пристромити. 2) Только сов. в. Поймать на словѣ. Почалась ізнов балачка з дівкою; старостам, бачте, хотілось, щоб і її на чім приткнути. 3) Приставлять, приставить, поставить. Куди мені оцю діжку приткнути, що їй тут і місця нема? 3) Вмѣшивать, впутывать, впутать. Не притикай мене до того, бо я не чув і не бачив. 5) приткне но́са і до нас. Не обойдется и безъ насъ.
Четвертяк, -ка, м. Четырехгранный ячмень.