Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кулачки

Кулачки, -чок ж., мн. уличный бой, драка кулаками для забавы, состязанія въ силѣ. КС. 1887. VI. 485.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАЧКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАЧКИ"
Відбування, -ня, с. Исполненіе, отбываніе, отработка.
Дратува́ння, -ня, с. Раздраженіе.
Загни́біда, -ди, об. Скупецъ. Все мене скупою зве: ти вже, каже, така загнибіда! Зміев. у.
Корчів, -чо́ва, м. = корчага. Вх. Зн. 28.
Мо́жність, -ности, ж. 1) Возможность. 2) Могущество, власть, сила. 3) Средства. Що не здарить можність наша, най покриє ласка ваша. Гол. III. 505.
Оглухти, -ну, -неш, гл. Оглохнуть. Всі оглухли, похилились. Шевч. Оглухли, не чують. Шевч. 210.
Радка, -ки, ж. Ум. отъ рада.
Роскульбачити, -чу, -чиш, гл. Разсѣдлать.
Угорка, -ки, ж. 1) Венгерка, венгерская женщина. 2) Сортъ сливъ: венгерка.
Фалатє, -тя, с. соб. Лохмотья. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛАЧКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.