Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кулачки

Кулачки, -чок ж., мн. уличный бой, драка кулаками для забавы, состязанія въ силѣ. КС. 1887. VI. 485.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАЧКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАЧКИ"
Бур'Янчик, -ка, м. Ум. отъ бур'ян.
Вольний, вольність, вольно. Cм. вільний, вільність, вільно.
Йойчик, -ка, м. пт. Пѣночка обыкновенная. Желех.
Неприхильний, -а, -е. Нерасположенный, неблагосклонный; непріязненный, недружелюбный.
Нізвідкіля нар. Неоткуда. Ном. нізвідкіля сподіватись грошей великих. К. (О. 1862. III. 23).
Обруч 2 нар. Рядомъ съ кѣмъ. Пійде обруч із паніматкою. К. ДС. 7.
Переваблювати, -люю, -єш и перевабля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. перевабити, -блю, -биш, гл. Переманивать, переманить.
Роджений, -а, -е. 1) Прич. отъ родити. Ангел Михаїл не роджений, тілько сотворений. Гн. І. 5. 2) Родной. Вийди, мати, з хати познавати дитяти: єдного родженого, другого судженого. Мет. 172.
Цяцькування, -ня, с. Украшеніе.
Шкодник, -ка, м. 1) = шкідник. 2) Шалунъ, проказникъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛАЧКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.