Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куликів

Куликів, -кова, -ко́ве Принадлежащій кулику. куликів лід. Поверхность воды, покрытая водорослями. Лохвиц. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛИКІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛИКІВ"
Вертлик, -ка, м. Шарманка. Грає на вертлику. Вх. Лем. 397.
Верходуб, -ба, м. Раст. Laserpitium latifolium. Лв. 99.
Ґерґе́лі, -лів, м. мн. Гуси крупной породы. Александров. у.
Довговоло́сий, -а, -е. Длинноволосый.
Дриз, -за и -зу, м. Хворостъ. Нема́ ні дри́за, -зу. Нѣтъ ни прутика. Мнж. 179; нѣтъ ничего. Мнж. 162.
Заку́штрати, -раю, -єш, гл. = закустрати. Черк. у.
Попришивати, -ва́ю, -єш, гл. Пришить (во множествѣ).
Стернувати, -ну́ю, -єш, гл. ? На тім боці у толоці ніч ночував, вороного кониченька стернував. Чуб. V. 523.
Тайничок, -чка, м. Ум. отъ тайник.
Хідник, -ка, м. Дорожка, тропинка. Вх. Уг. 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛИКІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.