Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кумин

Кумин, -а́, -е́ Принадлежащій кумѣ. Кумина хата горіла, а твоя тітка руки нагріла — от ми і родичі. Ном. № 9347. Не додому вночі йдучи з куминої хати і не спати лягаючи, згадай мене, брате. Шевч. 446.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 324.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУМИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУМИН"
Арда́н, -ну, м. = Орда́нь 2. МУЕ. III. 39.
Вогонь, -гню, м. = огонь. З вогню та в поломінь. Ном. Хоч вогню до нього прикладай (запекле таке). Ном. № 2644. Коли Бог не годить, то й вогонь не горить. Ном. № 15. Викресати вогню. Ум. вогник, вогничок, вогоник. У лісі вогоник блима. Мнж. 147.
Кермецький, -а, -е. Относящійся къ кермеку. Сей ремінь не хлібної чиньби, а кермецької. Конст. у.
Либа́цький, -а, -е. Принадлежащій либак'у, относящійся къ нему. Желех.
Павичка, -ки, ж. Самка павлина. Cм. пава. Впрягла в ґринджолята павичку. Котл. Ен.
Подирати, -раю, -єш, гл. Драть, рвать. Переносно: ругать. Як бере, то свого батька дере, а як віддава, то твого подира. Ком. II. № 346.
Попружка, -ки, ж. 1) Ум. отъ попруга. 2) То-же, что и окрайка, узкій шерстяной поясъ у женщинъ. Шух. І. 132, 123. Kolb. І. 46.
Путера, -ри, ж. Деревянный сосудъ для приготовленія овечьяго сыра. Вх. Зн. 58.
Скригулець, -льця, м. = крагулець. Вх. Пч. 11. 8.
Сурмити, -млю, -миш, гл. Трубить, играть на трубѣ. Рудч. Ск. ІІ. 5. А тут кричать та в труби сурмлять. Котл. Ен. V. 63. Три дні сурмили смутно сурми. К. ЧР. 105.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУМИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.