Відгукувати, -кую, -єш, сов. в. відгукати, -каю, -єш, гл. 1) Выкликать, выкликать. Куди се ти так забрався, що ледве-не ледве відгукав тебе. 2) Звать обмершее дитя съ цѣлью привести его въ чувство.
Гарбузя, -зяти, с. = гарбузеня. Дурний бойко, не видів огірків, та й каже, що то гарбузіта.
Доле́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. доле́жатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Долеживаться, долежаться. Долежалась таки торбина, настала й їй щасливая година: хазяїн взяв, повнісіньку червінцями й напхав. 2) Дозрѣвать, дозрѣть отъ лежанія на солнцѣ, будучи уже сорваннымъ (о яблокахъ, грушахъ).
Курбельоха, -хи, ж. Мятель, вьюга.
Логи́н, -на, м. 1) Упавшее или сломленное бурей дерево. 2) Лежебока, лѣнтяй.
Надчухра́ти, -ра́ю, -єш, гл. Срубить часть вѣтвей съ дерева.
Подожартовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Дошутиться (о многихъ).
Привалок, -лку, м. Неподвижная скамья, придѣлываемая къ лежанкѣ.
Провинити, -ню́, -ни́ш, гл. Провиниться. Що ж я провинив, що тя питаю? Будеш бити, сли-м провинила.
Слиз, -зу, м.
1) Слизь.
2) Раст. Malva silvestris.
