Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кумка

Кумка, -ки, ж. Ум. отъ кума́.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 324.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУМКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУМКА"
Бембух, -ха, м. = бамбух. Вх. Лем. 391.
Біговисько, -ка, с. Ристалище. Шейк.
Блим меж., выражающее мерцаніе, появленіе и исчезновеніе свѣта, миганіе, сверканіе глазами.
Вибути Cм. вибувати.
Грі́зно нар. Грозно. Став на ляхів грізно гукати. ЗОЮР. І. 205.
Грі́мнути Cм. Грімати.
Ме́рвисько, -ка, с. = мерва.
Повітиця, -ці, ж. Раст. Cuscuta Epilinum Wahl. ЗЮЗО. І. 120.  
Послух, -ху, м. Послушаніе. Желех.
Слобідчина, -ни, ж. Ум. отъ слобода.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУМКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.