Заходыты 1, -джу, -дышъ с. в. зайты, -йду, -деш,, гл. 1) Заходить, зайти (куда). Отъ вона заходить въ ту хату. Та йшов козак до дивчыни, зайшов до вдовыци. 2) — за що. Заходить, зайти за что-либо. Уже зайшла за ліс, — не видко вже. 3) О солнцѣ: заходить, зайти, закатываться, закатиться. Не заходь, сонце, не заходь. 4) Заходить, зайти; уходить, уйти. Брехнею не далеко зайдеш. Спасибі Богу, що зайшла десь, а то б уже давно досі скребла моркву. 5) Доходить, дойти, достигать, достигнуть. Напиламся на меду та додому не зайду. Не заходить матінчин та до мене голосок. Ой обсади, мила, голубонько сива, вишеньками двір, ой щоб не заходив, вітер не заносив мого голосочку в двір. Заходять негарнії звісти. 6) Застигать, застигнуть, заставать, застать Заночуйте, добрі люде, Бо мя нічка зайшла. Я грала Розумовського не зайшла затим, що спрежду в другій слободі жила. Заходять нас вісти: Хотять нам дати їсти. 7) Въ карточной игрѣ: ходить, пойти. 8) Начинаться, начаться. Употр. только въ выраж.: свято, празник заходить, зайшов. свято заходить. Наканунѣ самого праздничного дня сейчас послѣ заката солнца, — только относительно этого вечера и употребляется настоящ. выраженіе. 9) — з ким. Водить съ кѣмъ компанію, знаться съ кѣмъ; начинать, начать что-либо дѣлать съ кѣмъ. Се злидні, бідота! Що тобі з такими заходити. Не хочу... з мужиками заходити. Я з поганою не зайду. З дурнем зайди, сам дурнем будеш. 10) Доставать, хватать, хватить, быть въ достаточном количествѣ. Малярі, малярі, красную змалюйте: За мої гроші фарбу не шкодуйте! Кед той вам не зайде, я еще докуплю. 11) Беременѣть, забеременѣть. Ізваріть ту щуку, із'їжте, то ви зайдете. Вона так і зробила: зайшла і цілий год ходила Котився год — родила ужа. То-же значеніе: зайти дитям, — на дитину. Зачать ребенка. Параска зайшла на дитину. 12) — сльозами, кров'ю. Наполняться, наполниться слезами (о глазахъ), затекать, затечь кровью. Сльозами очі заходять. 13) — між ким. Случаться, случиться, произойти между кѣмъ. Зайшло щось межи нами. 14) — у голову. Съ ума сходить, сойти, одурѣть. Миш у голову зайшла заким зерно знайшла. 15) заходыты в речі, — розмову. Вступать в разговоръ. Не дуже в речі захожу: роспитаюсь дороги... та й далі. З Варкою що-дня Павло бачився на-швидку. В розмову вона не заходила. З Марусею вона про се не заходила в розмову. 16) — у сварку. Ссориться, затѣвать ссору. Нехай-же мене Господь милосердний боронить, щоб я з тобою в сварку заходила. 17) — у хмару. Начинать, начать говорить что-то непонятное. Отже и бачу, що ви... в хмару заходите.
Кулішниця, -ці, ж. Патронташъ. Пластуни... на поясі ремінному носять: кинджал з ножем, жарівницю, чабалтас, кулішницю.
Лич, -чі, ж. = личчя. Свині хоч золотое колце управ, а вона не пойдеть всадити лич у гумно, разві у що иноє.
Обмірати, -ра́ю, -єш, сов. в. обме́рти, обімру, -реш, гл. 1) Обмирать, обмереть; впадать, впасть въ летаргію. Привели до неї одну нашу таки бабу, стару престаренезну, що недавно обмірала і на тім світі була. 2) Впадать, впасть въ обморокъ. Як почне пані обмірати та стогнати, та в крик викрикувати!..
Пір, по́ру, м. Лукъ порей.
Повірити, -рю, -риш, гл.
1) Повѣрить. Росказав би про те лихо, та чи то ж повірять?
2) Cм. повіряти.
Почерничити, -чу, -чиш, гл. Побыть монахиней.
Родючий, -а, -е. Плодоносный, плодородный, плодовый. Мак.... родючий був. Родюча земля. Родюче дерево.
Розчиняти, -няю, -єш, сов. в. розчини́ти, -ню́, -ниш, гл.
1) Отворять, отворить, растворять, растворить. Двері розчиняє.
2) Растворять, растворить, дѣлать, сдѣлать закваску для хлѣба. Гречаники розчиняла.
3) Вскрывать, вынимать, вынуть внутренности. Стали розчинять рибу.
Рядовий, -а, -е. 1) Обычный, обыкновенный. 2) Рядовой. Рядовий козак його доганяє. Ой ви, сотники і полковники і козаки рядовії. 3) Очередной, слѣдующій по порядку. Рядову чарку піднести. Наламала паляниці, рядову підносить. 4) = рядняний. Ой посажу я дітей у рядову торбину.
