Бездиханний, -а, -е. Бездыханный. Кругом тебе простягнулась трупом бездиханним помарнілая пустиня.
Водити, -жу, -диш 1) Водить. А там милий по садочку ходить, свою милу за рученьку водить. Не мені вас, братця, на ляха водити, не мені тепер старому булаву носити. Водить очима, неначе злодій по ярмарку. 2) Одѣвать. Що ти мене як старця у драному водиш? Ликом в'язаний, у ликах ходе та й всіх у ликах воде. Ой дівчина гордовита козака любила й у тоненьких сорочечках по буднях водила. 3) Тянуть дѣло, водить. Довго він тебе водитиме!
Гайдачок, -чка, м. Особый родъ орнамента на писанкѣ.
Духове́нство, -ва, с. Духовенство.
Єрети́чка, -ки, ж. = єретиця.
Лі́зко, -ка, с. Ум. отъ лезо.
Напи́лий, -а, -е. Пьяный, хмѣльной. То безбожні бесурмени теє зачували, напилого козака зараз познавали.
Позбірати, -ра́ю, -єш, гл. Собрать (во множествѣ). Шатнувся миттю сам із хати своїх троянців позбірати. Ой роспустив вівці, та не позбіраю.
Попереварювати, -рюю, -єш, гл. Переварить (во множествѣ).
Смердюха, -хи, ж. Вонючій предметъ.
