Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кум

Кум, -ма, м. Кумъ. То Хмельницький теє догадав, кумом його до себе прохав. Дума. Куми. Кумъ и кума вмѣстѣ. В кого діти мруть, то треба тому брати кумів стрічних. Ном. № 83. Неси ж в хату, а я верти кинусь за кумами. Шевч. 102. одкупні куми. Кумовья, замѣняющіе, послѣ соотвѣтственнаго народнаго обряда, прежнихъ, обыкновенныхъ, кумовьевъ, при чемъ послѣдніе совершенно теряютъ всѣ права кумовьевъ, — такая замѣна дѣлается только въ случаѣ долгой болѣзни ребенка. Cм. купо́вана мати. Мнж. 183. про́хані куми. Обыкновенные воспріемники. Мнж. 183. стрічані куми. Встрѣчные кумовья. Мнж. 183. рідний кум. Кумъ-воспріемникъ по отношенію къ отцу дитяти, послѣдній же — просто кум. Мнж. 183. Ум. кумась, куме́ць, кумочок, кумцьо. Здоров, кумасю мій, Кіндрате! Гліб. Прийде кумець на обідець, а ложки не буде. Ном. № 11899. Ой щучечки за для кумочка, а карасі за для кумасі. Посл. Та кумцьо таки не випив. Св. Л. 59.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 323.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУМ"
Версадло, -ла, с. Астролябія. Мнж. 177. Cм. верцадло.
Келішок, -шка, м. Рюмка. Св. Л. 58.
Мимої́здом нар. Проѣздомъ. Ось заїдьмо буцім води напитись мимоїздом до тої вдовиці. Г. Барв. 12.
Надіва́тися, -ва́юся, -єшся, гл. = сподіва́тися. Братчика з війська ся надіває. Голов. IV. 548. А ти б на чуже не надівалась, а коло свого дбала. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Парастас, -су, м. Заупокойное служеніе. Св. Л. 154. Батюшка десь натрудився на парастасі. Подольск. г. На святі церкви нічого не накладав, служби божественні, акафисти, парастаси ніколи не наймав. Гол. II. 263. Отче Андрею, бери кирею, йди прав парастас. Фр. Пр. 4.
Паровиця, -ці, ж. 1) Пара воловъ съ упряжью и возомъ, преимущественно чумацкихъ. Рудч. Чя. 252. Що я приїду пишно та красно, а ти ще краще — сивою паровицею. МВ. Паровиця таких гарних волів. Г. Барв. 380. Паровиць зо три у його волів. Черк. у. 2) Тулупъ и свита, надѣтые вмѣстѣ. А як почались холоди та сльота, шо тут робити? В свиті холодно, кожуха шкода, — так тоді паровицю натягнув: кожух гріє, а свита зверху, то хоч і мочить та до кожуха не пристає. Брацл. у.
Полавочник, -ка, м. Покрывало для скамьи.  
Понащипувати, -пую, -єш, гл. Нащипать (во множествѣ).
Поплазувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Поползти. Безногі черви поплазували. Мпр. Пов. І. 128. 2) Медленно, съ трудомъ пойти, поплестись. Поплазував він до церкви.
Приспів, -ву, м. Припѣвъ. Г. Барв. 366.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.