Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кульгавий

Кульгавий, -а, -е. Хромой.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 323.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛЬГАВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛЬГАВИЙ"
Блюваки, -вак, ж. мн. Блевотина.
З'їзди́тися 2, -джуся, -дишся, сов. в. з'їхатися, з'їдуся, -дешся, гл. Съѣзжаться, съѣхаться. Тим ся кажу поховати, де ся пани з'їздя. Гол. І.
Клубатий, -а, -е. Съ широкими бедрами. Клубата коняка.
Подзюбати, -баю, -єш, гл. 1) Поклевать. Курчатка пшоно геть чисто все подзюбали. 2) подзюбаний. Изрытый оспой. Хоча бо я й подзюбана на виду, таки ж бо я зроблена доладу. Чуб. V. 1125. Там така гидка пика подзюбана. Лебед. у.
Понапинатися, -на́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и напнутися, но о многихъ. Понапиналися хустками і не знать, чи дівчата, чи баби. Васильк. у.
Прочіряти, -ряю, -єш, гл. Промѣнять. Вх. Лем. 458.
Све́кляний, -а, -е. Изъ листьевъ свеклы. Борщ свекляний. Шух. І. 141.
Слання, -ня́ Приготовленіе постели, постилка.
Спрожогу нар. Неожиданно, сразу, вдругъ. Так і кинувсь на неї спрожогу. Мнж. 70.
Стрижак, -ка, м. 1) = стригун. 2) Названіе солдатъ изъ за коротко остриженной головы. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛЬГАВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.