Великість, -кости, ж. 1) Величина. Виросло аж до великости справдешніх гір. 2) Большое количество.
Дова́жувати, -жую, -єш, сов. в. дова́жити, -жу, -жиш, гл. Довѣшивать, довѣсить, оканчивать, окончить взвѣшивать. Важили до заходу сонця, та ще й смерком доважували.
Ми́ро, -ра, с. Мѵро. Іду меж мир, миром мированая.
Місти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Мѣстить, помѣщать. Де він те все містив, — Бог його святий знає.
Одиначка, -ки, ж. 1) Единственная дочь. Батько й мати любили мене, одиначку, вельми. Що то вже одиначка! 2) Рублевый кредитный билетъ. Він дав мені троячку, а я йому здачі одиначку, а мені осталось два рублі.
Охоче нар. Охотно.
Погінь, -го́ні, ж. = погонь. А я у погінь за ним, та й догнав. Не дрімай, козаче, не дрімай зо мною, сам же ти знаєш, погінь за тобою. Ум. погонечка.
Сей, ся и сяя, се и сеє, мѣст.
1) Этотъ, эта, это. Прости, Боже, сей раз. Сеї ласки я і в жида достану. Се ж наша батьківщина. За сеє ж дівку чорнобриву, товстеньку, гарну, уродливу тобі я далебі що дам. Чом се хата не метена? То се така твоя добрість? сеє не теє. Се да то. Сидимо у її рідні: тепер вони сеє не теє.... балакали, а далі.... се б то. То есть. А його жінка, се б то Олена, що була хорунжівна. коли се. Какъ вдругъ, какъ вотъ. Їдуть собі, коли се — мишаче військо.
Умітенінко, -ка, с. = уметене подвіренько. Сл. умітати и подвіренько. На вмітенінку красно вметено, красно вметено перед світлоньков.
Хамулуватий, -а, -е. Неповоротливый, неуклюжій. Чоловік хамулуватий. Кінь і добрий, та якийсь хамулуватий.
