Догори́ нар. Вверхъ. Як летіла ворона догори, то й крякала; а як на діл, то й крила опустила. Колос повний до землі гнеться, а пустий, догори стирчить. Догори́ нога́ми. Вверхъ ногами. Догори́ че́рева. Навзничъ. Крутнувсь догори черева. Лягти́ догори́ че́рева. Лечь на спину. Підеш собі у сад, ляжеш долі догори черева під грушею.
Запи́рскати, -каю, -єш, гл. Запрыскать.
Заши́йок, -йку, м. Шиворотъ, тылъ шеи. Дай не дай, а в зашийок не пхай.
Злотечко, -ка, с. Ум. отъ злото.
Канцур, -ра, м. Отрепье, кусокъ. До канцура. До остатка, дочиста, до конца, совершенно. Витоптала бісова душа увесь овес до канцура. Онучи чвахтили, хоч викрути, — до канцура помочились. Покрали усе до канцура. Забув усе до канцура. Ум. канцурок. Так той меч на канцурки і розскочивсь.
Покрасти, -краду, -деш, гл. Покрасть. Каня ся закрала, курчаток покрала.
Розбрикатися, -каюся, -єшся, гл. Приняться лягать. Коні ся розбрикали, шальвію подоптали.
Спадистий, -а, -е. Покатый, отлогій. Беріг.... спадистий. 2) О животн.: много ѣдящій и не жирѣющій. Спадистий кінь.
Стернитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Управляться рулемъ (о суднѣ).
Шепотильниця, -ці, ж. = шепотинниця.
