Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

котіль

Котіль, -ля, м. Наружная плетеная воронка верши. Шух. І. 226.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТІЛЬ"
Відбузувати, -зую, -єш, гл. Отколотить, отдуть. Одбузує чоловік жінку. О. 1862. І. 73.
Лабза, -зи, м. Попрошайка.
Набіли́ти, -лю́, -лиш, гл. Набѣлить.
Оливець, -вця́, м. Карандашъ. Нарисував я оливцем стяту козацьку чубату голову. К. ХП. 33.  
Плинути, -ну, -неш, гл. Плыть. Шипіть, плиніть, білі гуси, до мойого роду. Гол. І. 274. І риба не плине проти бистрої води. Ном. № 1092.
Порозбувати, -ва́ю, -єш, гл. Разуть (многихъ)
Притупати, -паю, -єш, гл. 1) Прійти. Прийшло, притупало: позичте нам... Ном. стр. 298, № 258. 2) Утомить, ходя. Одпочинь оке, пане, трохи: ти уже притупав ноги, — тупає другий нехай. Котл. Од. 492.
Розмордувати, -ду́ю, -єш, гл. Раздражить, сдѣлать безпокойнымъ (бранно). Грець його розмордував.
Сідий, -а, -е. = сивий. Зажурилась Хмельницького сідая голова. Макс.
Тлумок, -мка, м. = клунок. Ум. тлумочок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОТІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.