Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

котіль

Котіль, -ля, м. Наружная плетеная воронка верши. Шух. І. 226.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТІЛЬ"
Гаківниця, -ці, ж. Длинное крѣпостное ружье. КС. 1882. X. 142. Три рушниці-гаківниці і три самопали. Шевч. 450.
Зжоло́бити, -блю, -биш, гл. Покоробить. Так його й зжолобило, аж носом закрутив. Стор. І. 176.
Очучатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. очутитися, -чучуся, -тишся, гл. 1) Приходить, прійти въ чувство, очнуться. Не знаю, що й робити, як. оживити губи її побілілі, як їй запомогти очутитись. Г. Барв. 537. 2) Обнаруживаться, обнаружиться, проявляться, проявиться. Я вже тоді взнав, як очутилось, де крадене. Новомосковск. у. Провалилась у ставок... так мабуть через місяць і очутилось: почали ноги крутити. Пирят. у.
Підсмажити, -ся. Cм. підсмажувати, -ся.
Пороспаскуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Испортиться нравственно (о многихъ). Сидухи тії по тіх ярмарках пороспаскуджуються. О. 1862. VI. 98.
Праперек, -рка, м. = прапірок. АД. ІІ. 250.
Січень, -чня, м. Январь.
Сухорлявець, -вця, м. Сухощавый человѣкъ. Желех.
Татів, -това, -ве Отцовскій. татова хата. Тюрьма. Шейк.
Штепурний, -а, -е. = чепурний. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОТІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.