Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

котіль

Котіль, -ля, м. Наружная плетеная воронка верши. Шух. І. 226.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТІЛЬ"
Воскобійник, -ка, м. Воскобойникъ, воскобой и хозяинъ воскобойни.
Закомеши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Зашевелиться, закишѣть. Троянці всі заворушились, завештались, закомешились. Котл. Ен.
За́пко нар. Страшно, жутко. У лісі так запко. Н. Вол. у.
Крупняк, -ка, м. Самка селедки. Вх. Лем. 428.
Наймитю́га, -ги, м. Ув. отъ на́ймит.
Обкладатися, -даюся, -єшся, сов. в. обікластися, обкладуся, -дешся, гл. 1) Обкладываться, обложиться. 2) Ложиться, лечь спать. Обіклались ото вже люде й спать, а в моєї хазяйки горить світло. Грин. І. 60.
Поопоганювати, -нюю, -єш, гл. = пообпоганювати.
Попідкурювати, -рюю, -єш, гл. Подкурить, пустить дымъ подъ что (во множествѣ).
Хвальшиве, хвальши́во, нар. Фальшиво, ложно, неискренно. Як хвальшиве кажу — Боже мене скарай. Н. Вол. у.
Шво, шва, с. 1) Шовъ. На шві подерлося. Н. Вол. у. 2) Шитье. В одежі шво погане. Старо-Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОТІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.