Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

котіль

Котіль, -ля, м. Наружная плетеная воронка верши. Шух. І. 226.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТІЛЬ"
Апте́ка и апти́ка, -ки, ж. Аптека. Желех.
Голосуха, -хи, ж. Та, которая голосить? Голосистая пѣвица? Молодежь вызываетъ пѣсней дѣвушку на улицу: Вийди, вийди, Марусенько, наша голосухо! Мил. 64.
Муранділь, -ля, м. Муравей. Вх. Зн. 38.
Пересукати Cм. пересукувати.
Полувниця, -ці, ж. = полуниця. МВ. ІІІ. 138.
Приспособитися Cм. приспособлятися.
Розчепнутися, -ну́ся, -нешся, гл. Разстегнуться. Корсет розчепнувся. Кв. II. 127. «
Рудявина, -ни, ж. Ржавое болото.
Уговтати, -ся. Cм. уговтувати, -ся.
Шкулкий, шкулький, -а, -е. 1) Донимающій. Я ж думала, до що нагайка не шкулка, де ударить, то розсядеться й шкурка. Н. п. Шкулкий вітер. Конст. у. 2) Чувствительный. Шкулке місце.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОТІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.