Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

котіль

Котіль, -ля, м. Наружная плетеная воронка верши. Шух. І. 226.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТІЛЬ"
Бочечка, -ки, ж. Ум. отъ бочка.
Вартий Cм. варт.
Кукуручка, -ки, ж. Раст. Epipactis palustris. Лв. 98.
Машталі́рський, -а, -е. Конюшенный.
Необережний, -а, -е. Неосторожный. Вхопила вода човен з необережним дідом та й поперла в шум. Левиц. І. 127. Русалки залоскочуть необережного, а часом і в воду потягнуть. Г. Барв. 350.
Підігнути, -ся. Cм. підгинати, -ся.
Підосінь, -ни, ж. Начало осени. Харьк.
Роґлик, -ка, м. = рогач 4. Вх. Пч. Н. 27.
Руненце, -ця, с. Ум. отъ руно.
Сирітський, -а, -е. Сиротскій. Ном. № 5037. МВ. ІІ. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОТІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.