Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кочет

Кочет, -та и ко́четь, -тя, м. 1) Колышекъ на концѣ граділя, на который надѣвается деревянное кольцо, соединяющее плугъ и колішню. Чуб. VII. 399. 2) Въ лодкѣ: кочетокъ, каждый изъ двухъ колышковъ, въ которыхъ ходятъ весло. Мнж. 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧЕТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧЕТ"
Бородавканя, -ні, ж. = ропавка. Желех.
Жіно́цтво, -ва, с. соб. 1) Женщины. Жіноцство щебече, усі разом росказують і ні одна не слухає. Кв. І. 138. 2) Замужняя жизнь. В жіноцтві вона зовсім не така стала, як була дівкою.
Идолопоклонство, -ва, с. Идолопоклонство. К. Бай. 150.
Кошечий, -а, -е. = котячий. Любить її, наче кошечим мізгом нагодувала його. Ном. № 8747. коше́ча м'я́та. Раст. а) = котики 3, б. ЗЮЗО. І. 124. б) Nepeta Catartica L. ЗЮЗО. І. 129.
Почаклувати, -лую, -єш, гл. Поколдовать.
Різзя, -зя, с. Отрубленныя при подчисткѣ деревьевъ вѣточки. Камен. у.
Розлад, -ду, м. Разладь. Привести в розлад. Котл.
Селіток, -тка, м. Родившійся въ этомъ году.
Чубко, -ка, м. = одуд. Вх. Уг. 276.
Шпік, -ку, м. Мозгъ въ костяхъ. Вх. Пч. І. 15. Гн. II. 25. Чорт його бери з кіст кого, аби мені шпік був. Ком. Пр. № 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЧЕТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.