Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кочет

Кочет, -та и ко́четь, -тя, м. 1) Колышекъ на концѣ граділя, на который надѣвается деревянное кольцо, соединяющее плугъ и колішню. Чуб. VII. 399. 2) Въ лодкѣ: кочетокъ, каждый изъ двухъ колышковъ, въ которыхъ ходятъ весло. Мнж. 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧЕТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧЕТ"
Бовгар, -ра, м. Болгаринъ. К. МБ. XI. 154.
До́бречко нар. Ум. отъ добре.
Кровка, -ки, ж. Ум. отъ кров.
Попелитися, -лю́ся, -лишся, гл. Рыться въ землѣ, въ сорѣ (о курицѣ). Вх. Уг. 261.
Поранник, -ку, м. Раст. Plantago lanceolata L. О. 1861. І. 206.
Пороспинати, -наю, -єш, гл. То-же, что и розіп'ясти, но во множествѣ.  
Праведно нар. 1) Праведно, по правдѣ. Праведно жили. Шевч. 242. Худоба... праведно досталась. О. 1861. X. 33. 2) Истинно. Могила Шевченкова мусить нам статись початком нової науки і подимив праведно християнських. К. (О. 1861. VI. 30).
Розсудець, -дця, м. Разлучающій, ссорящій сплетнями? Cм. розсудити 3. Бог дасть судця, а чорт розсудця. Ном. № 7381.
Стрюкуватий, стрючкуватий, -а, -е. = стручкуватий. Стрючкувата вовна. Н. Вол. у.
Хлопіт, -поту, м. и пр. = клопіт и пр. Голові хлопіт, а біді весілля. Ном. № 2215.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЧЕТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.