Дружи́на, -ни 1), об. Каждый изъ супруговъ — какъ мужъ, такъ и жена. Да поможи, Боже, на рушничку стати: тоді не розлучить ні батько, ні мати, ні чужая чужина, коли судилася дружина. З великою худобою битись да сваритись, з хорошою дружиною на світі нажитись. Ой як буду, моя матусенько, да я в війську помірати, приймай мою вірную дружину да за рідну дитину. Чоловіче мій, дружино моя, завіз ти мене, де роду нема. 2) ж. Товарищи, дружина, слуги. Хвалиться стрілкою перед дружинкою: да нема у дружини такої стріли, як у самого пана Івана. Ум. дружи́нка, дружи́нонька, дружи́ночка. Що білая лебедина Дунай сколотила, невірная дружинонька жалю наробила. Негідняя дружиночка молодому світ зав'яже. Борейкова дружинонька волає долами: один каже до другого: «Вже пана не мами».
Кидик, -ка, м.
1) Маленькій человѣчекъ.
2) Замарашка.
Ласкав Cм. ласкавий.
Медівни́к, -ка, м. 1) = медяник 1. 2) Названіе различныхъ растеній, a) Galium verum. б) Galeopsis versicolor. в) Dracocephalum Moldavica. Cм. медяник 2.
Покрапати, -паю, -єш, гл. Покапать.
Похвалка, -ки, ж. Угроза. Плюньте ви на його похвалки. Василь на похвалках живе. Похвалки ті нічого не варті.
Столівка, -ки, ж. Полотенце, часто вышитое, которое угорск. малороссы простилаютъ вдоль стола поверхъ скатерти.
Ткацький, -а, -е. Ткацкий. Ткацький цех.
Торговиця, -ці, ж.
1) Мѣсто, гдѣ происходить торговля скотомъ. На торговиці, де коней та волів продають. На торговиці не було його биків.
2) Торговля, базаръ. Нинька щось мала торговиця була. Нема торговиці без жидівської головиці.
Хряпуватий, -а, -е. Треснувшій, расколотый. Хряпуватий горщик.
