Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кочет

Кочет, -та и ко́четь, -тя, м. 1) Колышекъ на концѣ граділя, на который надѣвается деревянное кольцо, соединяющее плугъ и колішню. Чуб. VII. 399. 2) Въ лодкѣ: кочетокъ, каждый изъ двухъ колышковъ, въ которыхъ ходятъ весло. Мнж. 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧЕТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧЕТ"
Бавовник, -ка, м. Раст. хлопчатникъ, Gossypium herbaceum L. Желех.
Дармо́й, -мо́ю, м. Рѣшето съ большими отверстіями. Гайсин.
Дити́нний, -а, -е. Дѣтскій, рябячій.
До́вжанка, -ки, ж. 1) Продольная вспашка. 2) Высокій горшокъ, молочный горшокъ, молочникъ. Угор.
Доми́слитися Cм. домислятися.
Доще́вий, -а, -е. = дощовий 2.
Здір, здо́ру, м. Внутреннее сало. Палець так би й загруз, як у кабанячому здорі. Левиц. ПЙО. І. 379.
Оцет, о́цту, м. Уксусъ. (Канев. у.). Несе щуку-рибу з оцтом. КС. 1882. V. 362. Насміхались воїни, подаючи йому оцет. Єв. Л. XXIII. 36. Піднести з оцтом фиги. Котл. Ен. III. 17.
Повсякчасно нар. Во всякое время, всегда.
Поцяцькувати, -ку́ю, -єш, гл. Украсить (предметъ) рѣзьбой, инкрустаціей, вышивкой и пр. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЧЕТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.