Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

котляренко

Котляренко, -ка, м. Сынъ мѣдника, литаврщика.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТЛЯРЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТЛЯРЕНКО"
Висинити Cм. висинювати.
Зівка́ нар. = зівака. Зівка дати. Харьк.
Капличка, -ки, ж. Ум. отъ капли́ця.
Конич, -ча, м. = конюшина. Вх. Лем. 426.
Ли́бець, -бця, м. Нищій, собиратель милостыни. Грин. II. 180.
Наполега́ти, -га́ю, -єш, гл. = наполягати. Одначе таки наполегали на їх, щоб узяли. Г. Барв. 43. А я все наполегаю: скажи та скажи! МВ. ІІ. 20.
Передзімний, -а, -е. Предзимній. Вітрець передзімний, вохкий, холодненький. Мог. 84.
Побанити, -ню, -ниш, гл. Помыть (посуду, утварь, мебель, мясо, овощи и пр.). Мнж. 121. Ложечки побаню. Мнж. 32. Горшки побаню. Г. Барв. 356. В роті побанити.
Полуміння, -ня, с. = полум'я. Полуміння палає. Грин. III. 529.
Служебниця, -ці, ж. = служебка. Усіх жінок, усіх своїх гаремниць порозсилав. Осман, куди хотіли; зоставив тільки двадцятьох служебниць. К. МБ. XI. 156.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОТЛЯРЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.