Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кочедижник

Кочедижник, -ка, м. = папороть. «Въ Ивановскую ночь разцвѣтаетъ красно-огненный цвѣтъ папоротника, онъ еще называется кочедижником». Чуб. III. 196.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧЕДИЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧЕДИЖНИК"
Биндочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ бинда. 2) Косоплетка. Гол. Од. 50.
Вимовно нар. 1) Выразительно. 2) Условно.
Гребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. 1) Гресть весломъ. Богу молись, а до берега гребись. Ном. № 160. 2) Рыть, разгребать. В роскинутому сіні греблись кури. Левиц. І. 195. Квочки гребтимуться у грядках. Грин. І. 20.
Дві́рня, -ні, ж. Дворня. Грин. І. 124. Деруть Рябка мов пір'я, на галас збіглась двірня. Г. Арт. (О. 1861. III. 82).
Кабанячий, -а, -е. Кабаній. Бийте його, кабанячу тушу. К. ЧР. 341.
Острішковий, -а, -е. Относящійся къ острішку. Волч. у.
Пазушина, -ни, ж. 1) Удареніе на 1-мъ слогѣ. Разрѣзъ пазушный въ сорочкѣ. Гол. Од. 43. 2) Удареніе на 3-мъ слогѣ = пазуха 1. Заложи ручину за пазушину, одірви од серденька злую гадину. Чуб. V. 420.
Повитиця, -ці, ж. Раст.: а) = повійка. Вх. Уг. 260. ХС. IV. 54. б) Cuscutae. Лв. 98.
Погарбати, -баю, -єш, гл. Захватить, насильно взять (во множествѣ).
Старик, -ка, м. 1) Старикъ. 2) Луна въ послѣдней четверти. Чуб. І. 10. 3) Старое русло рѣки. 4) у старики піти. Пойти на волостной сходъ. Харьк. у. Ум. старичо́к.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЧЕДИЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.