Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кочедижник

Кочедижник, -ка, м. = папороть. «Въ Ивановскую ночь разцвѣтаетъ красно-огненный цвѣтъ папоротника, онъ еще называется кочедижником». Чуб. III. 196.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧЕДИЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧЕДИЖНИК"
Відгромити Cм. відгромлювати.
Закришталюва́тися, -лю́юся, -єшся, гл. Кристаллизоваться. Сироп вже закришталився. Черк. у.
Захряснуты, -сну, -нешъ, гл. 1) Запрудиться, наполниться; засыпаться. Тамъ въ одного майстра хлопцивъ, якъ высыплять, то такъ улыця й захрясне. Лебед. у. Гналы быкивъ, та такъ улыця й захрясла. Лебед. у. Тамъ людей, людей: шляхъ захрясъ. Черк. у. Такъ базаръ и захрясъ возамы. Зміев. у. Не кладіть соломи до дров, бо захрасне попілом та й не будуть горіти дрова Н. Вол. у. 2) Застрять. Св. Л. 287. Якъ захрясне въ горла, ніякъ не одкашляешъ. Пішов та й захряс там. Довелося б мені і в Москві захряснуть на безгріш'ї. Шевч. (КС. 1883. II. 406).
Напіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. напекти́ , -печу́ , -че́ш, гл. 1) Напекать, напечь. А де ж ти діла паляницю, чи може ще не напекла? Шевч. Я не знаю, чи багато напікати (пасок). Мир. Пов. II. 54. 2) Нажаривать, нажарить. Напекла багато баранини. 3) Напекти раків. Покраснѣть, сконфузясь.
Обренці, -ців, м. мн. Въ мельничной шестернѣ: два деревянные, желѣзомъ окованные круга, въ которые вставлены цѣвки. Черниг. у. (Седневъ).
Погримати, -маю, -єш, гл. = погрімати.
Пуп'янок, -нка, м. 1) Бутонъ; почка. Квітки роскручували свої пуп'яночки. Левиц. ПЙО. І. 500. 2) Завязь огуречныхъ растеній. Сквир. у. Маленькій огурчикъ. Дам тобі угірок і пуп'янок. Ном. № 566. З) з пуп'янку. Сызмала. Він і з пуп'янку такий був: ще років п'ять йому було, то все по сусідських городах крав. Волын. г. Ум. пуп'яночок. Нехай я собі огірочка-пуп'яночка знайду. Ном. № 566.
Слушний, -а, -е. 1) Надлежащій, порядочный, приличный. До плуга треба слушного погонича, щоб проворний був. Борз. у. 2) Своевременный. слушний час. Надлежащее, удобное время. Підожду до слушного часу. 3) Справедливый, основательный (о доказательствѣ, замѣчаніи, поступкѣ). 4) Надлежаще взрослый для работъ. Слушні вже діти. Н. Вол. у.
Смикати, -каю, -єш и смичу, -чеш, одн. в. смикнути, -ну, -неш, гл. 1) Дергать, дернуть. За гілочку смикнув, аж дерево те затріщало. Котл. Ен. III. 21. Ми сидимо, а він смиче мене за одежу та й пита: чи нема у вас копишника. Екатер. у. 2) Выпить. Через край смикнув окаянної варенухи. Котл. Н. П. 385. Добре цівкою смикнув. Ном. № 11752. 3) смикнути лю́льки. Покурить. А чи не смикнули б, пане Павле, люльки? Стор. І. 64. 4) Тащить, стащить. Стала смикати хазяйське то се, то те. Г. Барв. 364.
Удовжки нар. = вдовж.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЧЕДИЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.