Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кочедижник

Кочедижник, -ка, м. = папороть. «Въ Ивановскую ночь разцвѣтаетъ красно-огненный цвѣтъ папоротника, онъ еще называется кочедижником». Чуб. III. 196.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧЕДИЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧЕДИЖНИК"
Бренькіт, -коту, м. = бринькання. Желех.
Ворітонька, -ньок, мн. ум. отъ ворота.
Глуха, -хи, ж. = глуханя. Вх. Лем. 404.
Горо́дець, -дця, м. Ум. отъ горо́д.
Дада́кати, -каю, -єш, гл. 1) Болтать. 2) Гоготать. Гуски дадакають. Вх. Лем. 408.
Домости́ти, -ся. Cм. домощувати, -ся.
Закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Мнж. 180. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло. Полт. у.
Обвістити Cм. обвіщати.
Прохворостити, -щу, -стиш, гл. Высѣчь. Треба простить, або прохворостить. Ном. № 13635.
Рев, -ву, м. Ревъ. Скот пустився з ревом. Мнж. 35. Ввійшла к Юноні з ревом, стуком. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЧЕДИЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.