Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кочедижник

Кочедижник, -ка, м. = папороть. «Въ Ивановскую ночь разцвѣтаетъ красно-огненный цвѣтъ папоротника, онъ еще называется кочедижником». Чуб. III. 196.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧЕДИЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧЕДИЖНИК"
Гра́пщина, -ни, ж. Графское имѣніе. Черк. у.
Дзиґарма́йстер, дзиґармі́стер, -стра, м. Часовой мастеръ. Котл. Ен. (Слов.).
Копия́, -пиї, ж. Пика, копье. Іде козак улицею, копиєю упірається. Н. п.
Лю́тень, -ня, м. = лютий 2. Місяць лютень питає, чи обутий. Ном. № 412. Лютень казав: як би я в батькових літах — бику третяку ро́ги вирвав би. Ном. стр. 282. № 412.
Мня́ло Cм. м'яло.
Нестям, -му, м. = нестяма. Мир. ХРВ. 307.
Плюга, -ги, ж. Некрасивая, гадкая женщина. Гол. II. 427, 443.
Позасинювати, -нюю, -єш, гл. Слишкомъ насинить бѣлье. Позасинювала сорочки, аж глянути гидко. Васильк. у.
Прохолодати, -да́ю, -єш, гл. Простыть, остыть. Шух. І. 141.  
Устиджати, -джаю, -єш, сов. в. устиди́ти, -джу, -диш, гл. Стыдить, пристыдить. Стала його устиджати. Чуб. V. 582.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЧЕДИЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.