Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кочувати

Кочувати, -чую, -єш, гл. 1) Кочевать. Вже сім день, як під горою ми стоїмо, кочуєм караваном. К. МХ. 38. Отари кочують по степах. О. 1862. V. Кух. 29. Кочуючи тепер, уже зімою, від куреня до куреня і від будинка до будинка, Шевченко опинивсь на весіллі. К. ХП. 18. 2) Вести, препровождать. Я повернувсь до бідашки, — два гайдуки ймили, ой імили та кочуют гет до отамана. Шух. І. 199.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧУВАТИ"
Батющин, -на, -не. Священничій, батюшкинъ. Батющин двір. Левиц. І. 446.
Кілько Cм. кілька.
Медявни́к, -ка́, м. Раст. Galium verum L. ЗЮЗО. І. 171. Cм. медівник 2.
Огнянець, -нця, м. Дьяволъ, чортъ. Бо ти не мій младенец, лем ти з пекла огнянец. Гол. І. 210.
Передешевити, -влю́, -виш, гл. Продешевить.
Притяти Cм. притинати.
Розвезти Cм. розвозити.
Стадарка, -ки, ж. = стадарня. Шух. І. 185.
Уїдливо нар. Назойливо, неотвязно. Та так же в'їдливо причепився, що й не од женеш. Харьк. у.
Фіґлявий, -а, -е. 1) Шутливый, проказникъ. Вх. Зн. 75. 2) Злобный, злой. Желех. 3) Лицемѣрный. Шух. І. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.