Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

котусь

Котусь, ся́, м. Ум. и ласк. отъ кіт. Котусю-братіку! скажи мені скоріше, хто з хазяїнів оттут усіх добріше? Гліб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТУСЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТУСЬ"
Губа́нь, -ня́, м. Имѣющій большія губы.
Дяконі́внин, -на, -не. Принадлежащій дочери діакона.
Дякува́ння 2, -ня, с. Пребываніе дьячкомъ.
Єнера́л, -ла, м. Генералъ. Там сидять поло неї пани-єнерали. Чуб. V. 778.
Київський, -а, -е. Кіевскій.
Нала́мувати, -мую, -єш, сов. в. налама́ти, -ма́ю, -єш, гл. Наламывать, наламать. Наламай трошки сухеньких дровець! Наламала коржів на шулики. Богодух. у. Та наламним квіточок, та забавим діточок. Мил. 45.
Недолітній, -я, -є. Несовершеннолѣтній.
Огорода, -ди, ж. Ограда.
Правота, -ти, ж. Правота, справедливость. Суд чинитиме нехибний людям правотою. К. Псал. 17.
Скугу! межд., выражающее визгъ. Заяць.... через колоду та скіць у воду — скугу!
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОТУСЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.