Ди́во, -ва, с. 1) Диво, чудо; странное, удивительное или рѣдкое явленіе. Кілько світа, тілько й дива. Такі дива руками його робляться. Таку пісню чорнобрива в степу заспівала: зілля дива наробило — тополею стала. Велике диво — опеньки! Там дива такого на ярмарку, що й за тиждень не передивишся. Ди́во! Удивительно. Диво, що добре вбрався, коли такий багач! На ди́во. На диво, на удивленіе. На диво була в Череваня дочка. Не в ди́во. Не въ диковину. Твоє пиво та й не в диво, дивні мені слова твої. Ди́вом дивува́тися. Сильно удивляться, изумляться. То тогді то у городі у Лебедені царі і князі великим всі дивом дивували. Тоді б кругом уста веселі піснями Бога прославляли, а чужеземниї народи великим дивом дивували. То всі тоді козаки дивом дивували, що по якому Чорному морю, по бистрій хвилі потопали, а ні одного козака з межи війська не втеряли. 2) Родъ хоровода. Ум. Дивце.
Журна́льний, -а, -е. Журнальный. З наради приятелів, писав романи на кшталт журнальних.
Ізб.. Cм. зб.
Крадько, -ка, м. = крадій.
Лік, -ку, м. 1) Счетъ, число. А людей, людей! без ліку. . Лічу в неволі дні і ночі і лік забуваю. без ліку-міри. Безчисленное множество. На морі огрядні кораблі без ліку-міри стоять собі. ліком остатись. Остаться такъ немного, что счесть можно. Усе сімня (з конопель) визбірали горобці — ліком осталось. 2) Лѣкарство. Як дасть Бог на вік, то найдеться й лік. Хто здоров, той ліків не потребує. Як ножем пробито, то знайдуться ліки, а як закохання, — пропала навіки.
Оглашенний, -а, -е. Безумный. Може ти, оглашенний, і дитину її задавив? Крутяться, як оглашенні.
Позаличковувати, -вую, -єш, гл. Прикрыть плохое лучшимъ (во множ.).
Рівнина, -ни, ж. Равнина, ровное мѣсто.
Скряботушка, -ки, ж. = шкряботушка. Мишка-скряботушка.
Спочуйливий, -а, -е. Сочувствующій, сострадательный.
