Відлуплювати, -люю, -єш, сов. в. відлупити, -плю, -пиш, гл. Отлупливать, отлупить, отковыривать, отковырять. Тая земля, що він відлупив, взяла та й розсипалась.
Во пред. = в. (Рѣдко употребляемое). Та й поїхав на Вкраїну до дівчини во гостину.
Закалі́чіти, -чію, -єш, гл. Сдѣлаться калѣкой. Закалічів він давненько вже.
Ковбасяник, -ка, м. = ковбасник.
Оповідь, -ді, ж. 1) = оповідка. Довго слухав Остап оповідь братову. 2) Сообщеніе, объявленіе. Оглашеніе церковное о бракѣ.
Побивачка, -ки, ж. = побивач.
Позвивати, -ва́ю, -єш, гл. Свить (во множествѣ).
Росхвалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. росхвали́тися, -люся, -лишся, гл. Хвастать, расхвастаться. А додому йди, — не росхвалюйся.
Срака, -ки, ж. Задница.
Тайкома нар. Тайкомъ, тайно. Закликавши тайкома мудрці, Ирод пильно в них випитувався. Росказувала раз, та не мені, а тайкома од мене бабі.
