Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кошарик

Кошарик, -ка, м. Ум. отъ кошар.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОШАРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОШАРИК"
Вистрибом нар. Въ припрыжку (бѣжать). Желех.
Гамкати, -каю, -єш, гл. 1) Дѣтск.: ѣсть. 2) Чавкать. Зубами скреготить, яриться і гамка їсти здалека. Котл. Ен. VI. 29.
Годок, -дка, м. Ум. отъ год.
Гу́лий IІ, -лого, м. Птица: красношейка. Вх. Пч. II. 12.
Далече́нький, -а, -е., Ум. отъ далекий.
Повідня, -ні́, ж. У колесниковъ: дышло или приводъ, вставленный во вращающееся ухо пенька (Cм.); приводится въ дѣйствіе силою лошади или воловъ, совершающихъ круговое движеніе съ прикрѣпленнымъ веревками къ повідні ободомъ. Вас. 147.
Постягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. постягти́ся, -гнуся, -нешся, гл. Потягиваться, потянуться, протянуться. Тінь довга постяглась по зелених грядках. Г. Барв. 79.
Пужално, -на, с. Кнутовище. Рудч. Чп. 245. Іде чумак дорогою, на пужално й упірається. Рудч. Чп. 203.
Садикати, -каю, -єш, гл. Тузить, бить. Лубен. у.
Сподибати, -баю, -єш, гл. Встрѣтить. Смерть його сподибала. Гн. II. 232.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОШАРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.