Гре́бінь, -ня, м. 1) Прядильный гребень. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. 2) Гребенка, гребешокъ. То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало. 3) Доска съ зубьями, составляющая часть каблука. Cм. Каблук 2. 4) Подобная гребню часть решітки. Cм. Решітка 5. У = решітка 5. 5) Гребень, верхняя грань вещи, стоячая полоса, напр.: гребень на крышѣ. Клуню покриєш стару, та на коморі гребінь виложиш. Гребень горы или подобнаго ей возвышенія. З того боку — провалля і з сього боку провалля, а по середині гребінь. Гребень волны. Од берега до берега на Дніпрі появився білий гребінь, неначе біла грива величезного коня. 5) Украшеніе на нижней части мѣдной курительной трубки. 6) Гребешокъ на головѣ птицъ. Ум. Гребіне́ць, гребінчик. Ув. Гребіни́ще. Бери, милий, днище й гребінище. 7) Родъ орнамента на писанкѣ.
Дослу́хувати, -хую, -єш, сов. в. дослу́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Дослушивать, дослушать до конца. Диво та й тільки, каже гайдамака, дослухавши сотниківну. 2) Слышать, услышать. Що дослуха — наче крізь воду проточну. Як річ таку суддя дослухав, низенько поклонивсь, потилицю почухав.
Корписочка, -ки, ж. О лисицѣ (въ пѣснѣ): хлопотунья? постоянно копающаяся? Ой не знала удівонька, як у світі жить, та наняла ведмедика за плугом ходить... А лисичку-корписочку обідать носить.
Лобури́сько, -ка, м. Ув. отъ лобурь.
Невгожай, -жая, м. Человѣкъ, неугодный кому-либо, нелюбимый. Жена говоритъ нелюбимому мужу: Пусти ж мене, невгожаю, на улочку — погуляю! — Ой коли я невгожай, — сиди дома та й гуляй.
Поганий, -а, -е. 1) Дурной, плохой. Царь як покуштує борщ, аж він такий поганий. Велів поганій буть погоді. Деревце почало казать, яке йому життя погане.
2) Некрасивый. Ліпше мені в сей Дунай топать, ніж з гидким, поганим до шлюбойку стать. Ум. поганенький. Я знаю однієї поганенької (пісні).
Подні́стря, -ря, с. = Подністрянщина.
Продажність, -ности, ж. Продажность.
Радити, -джу, -диш, гл. 1) Совѣтовать, помогать. Добре той радить, хто людей не звадить. Радять мене люде. Було ражу її: зробімо так. 2) Рядить, судить, совѣтоваться. Як не радь, не буде так, як ти хочеш, а так буде, як Бог дасть. раду радити. Cм. рада 2. Малим діткам — ручечки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннячко, а господарам — поле орати. 3) Распоряжаться. Не моя то воля: родинонька мною радить, нещаслива доля.
Сіроманець, -нця, м. Эпитетъ волка: сѣрый. Вовки-сіроманці набігали, тіло козацьке реали.
