кошечий
Кошечий, -а, -е. = котячий. Любить її, наче кошечим мізгом нагодувала його. коше́ча м'я́та. Раст. а) = котики 3, б. б) Nepeta Catartica L.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 296.
Том 2, ст. 296.