Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коцарювати

Коцарювати, -рюю, -єш, гл. Дѣлать ковры. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЦАРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЦАРЮВАТИ"
Допіра́ння, -ня, с. Достирываніе бѣлья.
Закамени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Превратить въ камень. Желех.
Зако́т, -ту, м. Отворотъ. Чоботи з червоним закотом. МВ. ІІІ. 94. Одягання з закотами, а коміра нема. Борз. у.
Захрьожаты, захрюкаты, -каю, -ешъ, гл. Захрюкать.
Позневолювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и зневолити, но многихъ.
Придомок, -мка, м. Флигель? Як я в цьому дворі був, так тоді ще цього дому не було, а тільки оті придомки стояли. Кіев. г.
Приймачище, -ща, м. Ув. отъ приймак. Як приїхав приймачище, — зачав тещу бити. Чуб. III. 128.
Угниличити Cм. угниличувати.
Фарбування, -ня, с. Окрашиваніе, крашеніе. Желех.
Харапутний, -а, -е. Опрятный, чистоплотный. Був.... чорний, рябий і не харапутний. Драг. 320.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЦАРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.