Відпивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відпити, відіп'ю, -п'єш, гл. Выпивать, выпить что слѣдуетъ. Цілий піст не пив горілки та казав, що на великдень відоп'є своє. Чом же ви, каже, тату, не п'єте? — Я вже, каже, своє одпив, т. е. во время своей жизни выпилъ все что могъ, теперь не могу.
Грани́стий, -а, -е = Гранчастий. Оті гранисті яблука такі квасні.
Загові́р, -во́ру, м. = замова.
Кметити, кмечу, -ти́ш, гл. Смекать, понимать; замѣчать, примѣчать. Уже дитина кметить.
Ло́тра, -ри, ж. Развратница. Вона городська лотра.
Обшеретувати, -ту́ю, -єш, гл. Ободрать шелуху на зернѣ передъ помоломъ.
Омшаник, -ка, м. Помѣщеніе для храненія ульевъ съ пчелами въ зимнее время.
Парень, -рня, м. = парубок. Звеселила парня чорними брівочками.
Статуя, -туї, ж. Статуя. Із брондзи литую статую самого кесаря несуть.
Тиркута, -ти, тиркушка, -ки, ж. пт. Glareola melanobera.
