Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коцарка

Коцарка, -ки, ж. Коверница. Сумцовъ Культ. переж. № 18. Харьковскія коцарки. (КС. 1889. IV. 131).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЦАРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЦАРКА"
Зако́ханий, -а, -е. 1) Влюбленный. Закоханий хлопець. Г. Барв. 147. 2) Выхоленный, взлелѣянный. Закоханий чоловік. Черк. у.
Злукавнувати, -ную, -єш, гл. = злукавити. Не можна було йому злукавнувати. Кв. І. 72.
Корч, -ча, м. 1) Пень. 2) Кусть. Тілько при долині дви корчі калини. Чуб. V. 32. Ум. корчик. Ой на городі дві лободі, третій корчик бобу. Грин. III. 219.
Нагляда́ння, -ня, с. = нагляд. Желех.
Намочи́ти Cм. намочувати.
Переточити Cм. переточувати.
Політник, -ка, м. Рабочій на лѣто. Желех.
Темничний, -а, -е. 1) Относящійся къ темницѣ. Шейк. 2) Сторожъ при темницѣ. Шейк.
Теплісько нар. = теплісінько. Шейк.
Упоратися, -раюся, -єшся, гл. Окончить работу, управиться. Чи можна мені буде піти на вечорниці? Я вже зовсім упоралась. Шевч. 284.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЦАРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.