Дей меж. = Дій. Гай, гай! ой дей же його кату! Еол, насупившись, сказав.
Ді́вчи́на, -ни, ж. 1) Дѣвица, дѣвушка, дѣвочка. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Дівчино моя зарученая, чого ж ти така засмученая? Погуляла дівчиною років зо три. 2) Также: Кра́сна ді́вчина. Названіе дѣвушки, стоящей около матері въ игрѣ въ ворона. 3) Ді́вчина з ві́драми. Одно изъ созвѣздій. Ум. Ді́вчинка, дівчи́нонька, дівчи́ненька. Ой у полі криниченька, — орли воду п'ють, а вже ж мою да дівчинку до шлюбу ведуть. Кохав козак дівчиноньку, як батько дитину. мн. ч. не имѣетъ, а въ необходимыхъ случаяхъ употребляется мн. ч. отъ дівча: дівча́та (Cм. Дівча).
Догля́дачка, -ки, ж. Надзирательница, надсмотрщица. От чортова доглядачка! Таки й вздріла.
Инаковий, -а, -е. = инакий. Єсть речі, що в однім місці таке для їх мення, а в другім инакове.
Неохота, -ти, ж. Неохота, нежеланіе. Яким з більшою неохотою одвітував йому.
Неприязний, -а, -е. Непріязненный, недружелюбный. Прощай, світе, прощай, земле, неприязний краю! Де вона й вродилась така неприязна.
Обгиналки, -лок, ж. мн. Бока плоскодонной лодки.
Озниця, -ці, ж.
1) Дыра въ крышѣ, куда дымъ выходитъ.
2) Сушильня для сушенія садовыхъ овощей, устроенная частью въ землѣ, частью надъ ней.
Особітний, -а, -е. Особенный.
Побабити, -блю, -биш, гл. = побабувати.
