Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

котитися

Котитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Катиться. І по сей бік гора, і по той бік гора, а між тими крутими горами котилась зоря. Мет. Піт з його котиться. 2) Раждать (о кошкѣ, овцѣ и зайцѣ). Кішка, то вже звір і навіть не несеться, а котиться. Левиц. Пов. 3) Клубиться (о дымѣ, туманѣ). Туман яром котиться, дівці гулять хочеться. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТИТИСЯ"
Бугу! меж., выражающ. крикъ выпи. І бугай: бугу! гне з лози дугу. Лукаш. 85.
Глушманка, -ки, ж. Глухая, женщина. Одесс. у.
Ґере́ґа, -ґи, ж. Волчокъ. Вх. Зн. 13.
Загонистий, -а, -е. 1) Требовательный. Він чоловік не загонистий, зайвого не просить, а тільки своє бере. 2) Вспыльчивый. Там такий загонистий, що не можна й слова сказати, так і схопиться на ноги. 3) Увлекающійся.
Крушити, -шу́, -ши́ш, гл. Мять, сокрушать. З старим жити, тіло крушити. Ном. Журба мене круше. Чуб. Не сушіте, не крушіте моєї молодости. Гол. І. 232.
Оперитися, -рюся, -ришся, гл. Опериться. В колодочки поки вбилось, оперилось. Шевч. І. 237.
Пасиння, -ня, с. соб. Побѣги боковые травянистыхъ растеній.
Підпоясниця, -ці, ж. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 374.
Позамочувати, -чую, -єш, гл. Замочить (во множествѣ).
Покидатися, -даюся, -єшся, гл. При ѣдѣ закапать одежду. Вх. Уг. 260.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.