Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

котитися

Котитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Катиться. І по сей бік гора, і по той бік гора, а між тими крутими горами котилась зоря. Мет. Піт з його котиться. 2) Раждать (о кошкѣ, овцѣ и зайцѣ). Кішка, то вже звір і навіть не несеться, а котиться. Левиц. Пов. 3) Клубиться (о дымѣ, туманѣ). Туман яром котиться, дівці гулять хочеться. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТИТИСЯ"
Бублійниця, -ці, ж. = бублейниця.
Возовиця, -ці, ж. Свозка хлѣба съ поля и время этой свозки. Після жнив Іванові — возовиця. Мир. ХРВ. 125. Як настала возовиця, бідний брат запри воли і поїхав на своє поле по снопи. Чуб.
Звіро́та, -ти, ж. соб. Звѣрье.
Зла́гожуватися, -жуюся, -єшся, гл. = злагоджуватися. От злагожується зять на весні вже, чи коли там, іти орать. Рудч. Ск. І. 180.
Критий, -а, -е. Покрытый, крытый: Критий кожух, крита хата. критий віз. Возъ съ верхомъ, будкой. Віз критий, палубчастий. МВ. ІІ. 198.
Перетягани, -нів, мн. Переходъ гостей отъ тестя къ свекру во время свадьбы; также въ первое воскресенье послѣ свадьбы.
Потаращити, -щу, -щиш, гл. Потащить. Вх. Зн. 54.
Провина, -ни, ж. Вина, проступокъ. АД. II. 62. За яку провину у холодну посадили його? Н. Вол. у. То се вони караються у його за провину, за гордощі без міри. К. Іов. 79. Ум. провинка, прови́нонька. А за тоту провиноньку Бог би тя скарав. Гол. І. 294.
Сеймовий, -а, -е. Относящійся къ сейму.
Цвіточок, -чка, м. Ум. отъ цвіто́к.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.