Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

котитися

Котитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Катиться. І по сей бік гора, і по той бік гора, а між тими крутими горами котилась зоря. Мет. Піт з його котиться. 2) Раждать (о кошкѣ, овцѣ и зайцѣ). Кішка, то вже звір і навіть не несеться, а котиться. Левиц. Пов. 3) Клубиться (о дымѣ, туманѣ). Туман яром котиться, дівці гулять хочеться. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТИТИСЯ"
Байстрючок, -чка, м. Ум. отъ байстрюк.
Доката́ти, -та́ю, -єш, гл. Спѣшно окончить что-либо дѣлать. Докатав до самого краю. Ном. № 1823.
Инслиза, -зи, ж. = інклюз. Чуб. ІІІ. 23.
Крохмаль, -лю, м. 1) Крахмалъ. Робити крохмаль з картоплі. Г. Барв. 373. 2) Кисель. Крохмаль, який їдять пани. Котл. Ен.
Нагави́ці ж. мн. = ногавиці. Шух. І. 153. Не видав Гриць нагавиць: то ся вбірає, то розбірає. Ном. № 2594.
Неспокійник, -ка, м. Безпокойный человѣкъ.
Поперековувати, -вую, -єш, гл. Перековать (во множ.).
Рипнути Cм. рипіти.
Угаювати, -юю, -єш, сов. в. угаяти, угаю, -єш, гл. Задерживать, задержать. Будь ласка, не вгаюйте, бо далеко їхати додому.діла. Упустить, не сдѣлать (дѣла). Скільки, діла на току вгаяв. О. 1862. VI. 34. Ніколи з вами балакати, бо й так уже скільки нам діла вгаяли. Лебед. у.
Упогонити, -ню, -ниш, гл. Умѣть, быть въ силѣ погонять воловъ, запряженныхъ въ плугѣ, и управлять ими. Я оціх волів сам упогонив, а хлопець не впогоне. Волч. у. (Лобод.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.