Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

котма

Котма, -ми, ж. Котомка. Лохвиц. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТМА"
Воложити, -жу, -жиш, гл. 1) Дѣлать влажнымъ. Аф. 320. 2) Колотить, трепать. Доти їх (панів києм) воложив, аж поки.... Мнж. 76. Всі надо мною як завиють (собаки), давай воложити гуртом! Алв. 11.
Дзері́вний, -а, -е. Относящійся къ молочной сывороткѣ. Шух. I. 213.
Жучи́ще, -ща, м. Ув. отъ жук.
Зморокувати, -ку́ю, -єш, гл. Выдумать. Ходив собі по вулиці, та ось що зморокував. Кв. Драм. 228.
Переколоти, -ся. Cм. переколювати, -ся.  
Розумник, -ка, м. Умникъ. Желех.
Сіновоз, -за, м. Возящій сѣно. Сіновози, сіновози, ловіть мене по дорозі. Елисавет. у.
Спинити, -ся. Cм. спиняти, -ся.
Тама II, нар. Тамъ. Шейк.
Частити, чащу, -стиш, гл. = учащати. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОТМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.