Кло, кла, с.
1) Ребро, грань, гребень предмета. Доґи (= клепки) клом — боками щільно приставали до себе.
2) Клыкъ (свиной). Болѣе употр. во мн. ч. кла.
3) Ростокъ. Цибуля пущат кла.
Лакейський, -а, -е. Лакейскій.
Межи́гірець, -рця, м. Живущій между горами.
Нашарпати, -паю, -єш, гл. Надергать, нарвать.
Підпалля, -ля, с. соб. Тонкія щепки для растопки.
Поганство, -ва, с.
1) Язычество. Передмуррє древнє християнства, що стоїть з мечем на чаті супроти поганства.
2) соб. Язычники. Боронити... христіянів од поганства.
Простеляти, -ля́ю, -єш, сов. в. простелити, -лю, -леш, гл. = простилати, прослати.
Сяєво, -ва, с. Сіяніе. Як усміхнувсь, очам не довіряють, і сяєво лиця збірають.
Шумовина, -ни, ж. Пѣнка, накипь.
Шумувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Бродить. 2) Пѣниться. Як буде каша шумувати — відставиш. Через край вино шумує. Бряжчать чарки, люльки шкварчать, шумує горілка. 3) Снимать пѣнку, накипь. Шумуй добре мед, бо не буде чистий.
