Воложити, -жу, -жиш, гл.
1) Дѣлать влажнымъ.
2) Колотить, трепать. Доти їх (панів києм) воложив, аж поки.... Всі надо мною як завиють (собаки), давай воложити гуртом!
Діво́чити, -чу, -чиш, гл. = Дівувати. І я навчусь по сьомій дитині дівочити. Дівочили удвох з Мариною.
Огудина, -ни, ж. = огудиння.
Попідвішувати, -шую, -єш, гл. Повѣсить (многое).
Псуватися, псую́ся, -єшся, гл. Портиться. Як снасть псується, то чоловік ума береться. А псується у вас картопля.
Свиний, -а, -е. Свиной. в свиний голос прийти, зробити. Слишкомъ поздно, пропустивъ срокъ (прійти, сдѣлать).
Скорість, -рости Скорость.
Тречи числ. = тричи. Тречи на день одвідаю.
Хвазан, -на, м. пт. фазанъ. Як, каже, устрелиш мені птицю-хвазана, то тоді й дочку мою бери за себе.
Чухнути, -ну, -неш, гл. Попасть.
