Виповзати, -заю, -єш, сов. в. виповзти, -зу, -зеш, гл. Выползать, выползти.
Відполіскувати, -кую, -єш, сов. в. відполоскати, -щу, -щеш, гл. Отмывать, отмыть, полоща въ водѣ.
Загуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять, затерять. Загубив черевик, а я йшов та й найшов. Загубиш, то не смутись, знайдеш, то не веселись. 2) Погубить; казнить, убить. Не топись, козаче, бо душу загубиш. Ой не орла, не сокола збіраються вбити, ой то ж пана та Супруна ведуть загубити. Загубила свого мужа та поповича жінка.
Кількоро нар. Нѣсколько. Як тарахне в стадо гусей, так разом кількоро їх і вб'є.
Кодій, -дія, м. Названіе вола съ толстыми ногами.
Кугач, -ча, м. = сич. Кугач реготів.
Питель, -тля, м.
1) Крупчатка — мельница. Се він собі млин питлем хоче будувати.
2) Мука крупичатая. На питель, на питель пшеничка ся меле.
Почмихати, -хаю, -єш, гл. Нѣкоторое время чмихати. Подивилась, почмихала... сказано, знахарка: зараз почула щось непевне.
Розбійниченько, -ка, розбійничок, -чка, м. Ум. отъ розбійник.
Розлучити, -ся. Cм. розлучати, -ся.
