Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кочало

Кочало, -ла, с. 1) Кругъ. Оббігає череду три рази в кочало. Шух. І. 212, 213. 2) Кружокъ деревянный или иной, — входить въ составъ различныхъ предметовъ: у рюмки въ него упирается ножка, у кужівки оно делитъ верхнюю часть (кужівник) отъ держака, оно обхватываетъ било друлівника и пр. Шух. І. 148, 277, 307. Ум. ко́чальце. Кружокъ, обхватывающій нижній конецъ веретена. Шух. І. 148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧАЛО"
Заплести́, -ся. Cм. запліта́ти, -ся.
Наскликати, -ка́ю, -єш, гл. Созвать многихъ. Гультайства силу наскликав. К. ПС. 102.
Облудка, -ки, ж. 1) Ум. отъ облуда. 2) Оболочка верхняя, кожица (напр., яблока). Як положиш кислицю у піч спектись, то шкура їй репне. У всякій кислиці у середині є сік і воздух; од тепла сік закипа і з його робиться пара, а воздух роздається.... і вони розривають облудку. Дещо.
Озов, -зву, м. Окликъ.
Окупити, -ся. Cм. окупати, -ся.
Перехотітися 2, -хочеться, гл. безл. Перехотѣться.
Писарювати, -рюю, -єш, гл. Быть писаремъ. О. 1862. VI. 96.
Пісковатиця, -ці, ж. Песчаная земля. Вг. Уг. 259.
Пластовнистий, -а, -е. Падающій хлопьями.
Потьмаритися, -рю́ся, -ришся, гл. Помрачиться. Сонце потьмариться. Г. Барв. 522.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЧАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.