Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кошиці

Кошиці, -ши́ць, ж. мн. Раст. Trifolium montanum? Cм. кошик 3. Он у лісі зацвіли кошиці. Мет. 278.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОШИЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОШИЦІ"
Батуринка, -ки, ж. Родъ верхней женской одежды (по батуринскому образцу). О. 1862. ѴІІІ. 33. Юпки батуринки з Чернігова перейшли у Конотіп. О. 1862. VIII. 34.
Брезкулька, -ки, ж. Бубенчикъ, привѣшиваемый къ ушамъ лошадей. Коли чує, торохтить щось ззаду з дзвониками да з брезкульками. Рудч. Ск. І. 74.
Бридити, -джу, -диш, гл. 1) Внушать отвращеніе, отвращать. 2) = бридитися. Чого ти став такий вередливий? усім бридиш. Подольск. г. Чи ти бридиш, куме? МВ. (КС. 1902. X. 145).
Верства, -ви, ж. 1) Верста. Прибігають до царевого дому.... верстов за п'ять. Рудч. Ск. І. 105. У доброго коня не довгі верстви. Ном. № 11385. 2) Верстовой столбъ. З Береслава до Перекопу все мальовані верстви. Рудч. Чп. 155. Понаставляли тут верстів що й розминуться трудно. Ном. № 6595. 3) Слой земли, сноповъ; рядъ вѣтвей на деревѣ, находящихся на одной высотѣ. Мнж. 177. Шух. І. 175. Треба ще положити одну верству, а тоді вже вершити стіг. Харьк. 4) Слой, классъ, кругъ (общества). Це люде однієї верстви з вами. Левиц. І. 5) Возрастъ. Цей дід однієї зо мною верстви. Рк. Левиц. І з менчої верстви вчаться всі. Уманск. у.
Вихлюпувати, -пую, -єш, сов. в. вихлюпати, -паю, -єш, одн. в. вихлюпнути, -ну, -неш, гл. Выплескивать, выплескать, выплеснуть. Поки доніс відро, то всю воду вихлюпав.
Зго́ристо нар. Покато. НВолын. и Камен. у.
Ковбиця, -ці, ж. Печь, переднее отверстіе печи. Желех. Шанувавши ковбиці, лавиці, коцюбу, помело, пікну лопату, ступу й перехрестя і вас, яко ґречних. (Знахарскій приговоръ). Ном. № 8372. 2) Чурбанъ, на которомъ рубятъ дрова. Вх. Зн. 26.
Нововірець, -рця, м. Послѣдователь новаго ученія, новой вѣры. К. ЦН. 297.
Погубляти, -ля́ю, -єш, сов. в. погубити, -блю́, -биш, гл. Губить, погубить. Як ті душі погубляють, так сі людське тіло. К. МБ. X. 7. Не поберігши тіла і душу погубиш. Ном. № 8794.
Уперти, -ся. Cм. упірати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОШИЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.