Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кохітник

Кохітник, -ка, м. Раст. Rhododendron ferrugineum. Шух. І. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОХІТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОХІТНИК"
Бамбара, -ри
Джиджулу́ха, -хи, ж. = Джиджуруха. Сим. 182.
Заро́сянський, -а, -е. Находящійся за р. Росью. Желех.
Искрястий, -а, -е. = искристий. МУЕ. III. 87.
Молодни́ча Cм. молоднеча.
Нара́квиця, -ці, ж. 1) Поручь (у священника). 2) Шерстяныя или овчинныя манжеты. Вх. Зн. 40. Шух. І. 130.
Повитоптувати, -тую, -єш, гл. Вытоптать (во множествѣ).
Понапуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. = понапиватися. Обыкновенно употребляется понапиватися, но въ сказкѣ гуси говорятъ о себѣ: Ми понапуваємося води. Рудч. Ск. І. 7.
Свекруха, -хи, ж. Свекровь. Чужа хата такая, як свекруха лихая. Мет. 120. Ум. свекрівонька, свекро́вця, свекрушенька. Чуб. V. 725.
Частина, -ни, ж. Часть. Марія добру частину вибрала. Єв. Л. X. 42. Частина її серця. Левиц. І. 37. Ум. частинка, частиночка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОХІТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.