Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

котячий

Котячий, -а, -е. Кошачій. Котяча шерстина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТЯЧИЙ"
Виков, -ву, м. Выковка.
Гарматка, -ки, ж. Ум. отъ гармата.
Жебра́цтво, -ва, с. 1) Нищенство. 2) соб. Нищіе. Желех.
Злюпатися, -паюся, -єшся, гл. Разсвирѣпѣть, сильно разсердиться. Драг. 100.
Однолітка, -ки, ж. Ровесница. Маруся... однолітка з нами.
Парениця, -ці, ж. = паренина 1. Вх. Зн. 46.
Пенякуватий, -а, -е. 1) Придирчивый, навязчивый. 2) Упорный, упрямый. О. 1862. Т. 82. Устань, устань, мила, привіз я дубину, тонку та довгу та сукувату, на шею спину пенякувату. Чуб. V. 644. І не бачила такої пенякуватої дівчини — щоб по її було. Черниг. у.
Погримати, -маю, -єш, гл. = погрімати.
Роспаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Распакоститься, испортиться нравственно.
Сутужно нар. Трудно, тяжело. Тепер на дрова стало дуже сутужно. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОТЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.