Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

котуляти

Котуляти, -ля́ю, -єш, гл. = кутуля́ти. Мнж. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТУЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТУЛЯТИ"
Відгортувати, -тую, -єш, гл. = відгортати 1 и 2.
Зака́кати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. запачкать экскрементами.
Значність, -ности, ж. 1) Значительность. 2) Знатность. Науку і талант над значність прекладали. К. Дз. 13.
Копатися, -паюся, -єшся, гл. 1) Копаться, рыться. На улицю не піду і дома не всижу, хиба піду підкопаюсь до дівчини в хижу. Бодай тебе копалася лихая година!.. Мет. 2) Рыться (въ вещахъ). Одімкнули скриню, копалися, копалися — нічого не взяли. ЗОЮР.
Коштовний, -а, -е. 1) Цѣнный, дорогой. Який я коштовний дом збудував. Грин. III. 693. 2) Драгоцѣнный.
Літо́рка, -ки, ж. 1) Лѣстница. Желех. 2) = драбина у во́зі. Вх. Лем. 432. Cм. літря.
Пітькати, -каю, -єш, гл. О перепелкахъ и коростеляхъ: кричать. Пітькають перепелиці, деркачі. Шух. І. 23.
Провідати Cм. провідувати.
Свищик, -ка, м. Свистокъ.
Ступиця, -ці, ж. Деревянная ловушка для звѣрей. О. 1862. II. 62.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОТУЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.