Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кочовище

Кочовище, -ща, с. Кочевье. К. мн. XI. 142. К. ПС. 111.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧОВИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧОВИЩЕ"
Дорожи́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Дорожиться, дорого запрашивать. Грин. II. 333. Будьте ласкаві, не дорожіться: адже ж і горілка відрами дешевша, як квартами. Стор. І. 240.
Дри́вотень, -тня, м. = дрівітня. Екатер. у. (Залюбовск.).
Жерлуха, -хи, ж. Раст. Lepidium Sativum. 
Жовні́рство, -ва, с. соб. Солдаты. Приїхав до Січі, аж там стоїть жовкірство і бере од козаків десяту рибу. ЗОЮР. І. 275.
Підкріпити, -ся. Cм. підкріпляти, -ся.
Попередочку нар. Ум. отъ попереду.
Пухлятина, -ни, ж. Опухоль. Грин. II. 38. Рослину живокість добре класти од пухлятини.
Синьовода, -ди, ж. Раст. = остріжка. Вх. Пч. І. 10.
Чудитися, -джуся, -дишся, гл. = чудуватися. Перевертням морським чудились. Котл. Ен.
Чужоложити, -жу, -жиш, гл. Прелюбодѣйствовать. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЧОВИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.