Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

котолуп

Котолуп, -па, м. 1) Кошкодеръ. Хоч і котолуп, та гроші має. Ном. № 14334. 2) Разносчикъ мелкихъ товаровъ изъ м. Рашевки, Гадяцк. у. ЗЮЗО. І. 228. Вас. 189.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТОЛУП"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТОЛУП"
Аксами́товий, -а, -е. = Оксами́тний. Чорна шовкова сукня, пообшивана чорними аксамитовими стрічками. Левиц. І. 429.
Досі́ювати, -сі́юю, -сі́юєш, сов. в. досі́яти, -сі́ю, -єш, гл. Досѣвать, досѣять. Не досіяв пшениці до краю. Мет. 27.
Дубле́ний, -а, -е. 1) Вымоченный въ дубилі. Шух. І. 254. О кожѣ: выдѣланный. 2) Одеревенѣлый, окоченѣлый. Один тільки мови між їми не вів, нікуди й не гляне, зовсім мов дублений. Сніп. 160. Не ворог, хто уже дублений, не супостат, чий труп нікчемний на полі без душі лежить. Котл. Ен.
Керпець, -пця, м. 1) = личак. Желех. 2) = постіл. Гол. Од. 75.
Кугач, -ча, м. = сич. Кугач реготів. Мил. 10.
Напе́вно нар. Навѣрное.
Наримарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. = налимарювати.
Недосвідченість, -ности, ж. Неопытность. Желех. Cм. недосвід.
Польовик, -ка, м. 1) Житель полей, равнинъ. 2) Бѣсъ, живущій въ полѣ. Левч. 37.
Тарас, -су, м. Фашинникъ, хворостъ для гатей. Греблі з тарасу помережили річку. Левиц. І. 94.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОТОЛУП.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.