Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кочубей

Кочубей, -бея, м. Птица: хохлатый жаворонокъ. Сорока напряде, а кочубей витче. Мет. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧУБЕЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧУБЕЙ"
Вилітувати, -тую, -єш, гл. 1) Провести лѣто. 2) Прокормить въ продолженіе лѣта.
Док Cм. доки.
Зцілити, -ся. Cм. зціляти, -ся.
Йойлик, -ка, м. Плакса. Шух. І. 32.
Кватирування, -ня, с. Квартированіе, стоянка.
Короговка, -ки, ж. Ум. отъ корогва.
Мул I, -лу, м. 1) Иль. Твої білі ребра піском занесу, у мул поховаю. Шевч. 58. 2) Урина. То вельзевул попустив мул, з ляку омочився. КС. 1882. IV. 170.
Петрушковий, -а, -е. = петрущаний. петрушко́ва уставка. Уставка съ особаго рода узоромъ. Kolb. І. 48.. Cм. петрушечка 2.
Поплісок, -ска, м. Родъ большой лужи, оставшейся послѣ половодья или большого дождя на мѣстѣ покрытомъ травой. Там гарно полотна слати у поплісках. Черниг. у.
Уклимляти, -ляю, -єш, гл. Понимать, смыслить. Дитина до півроку почала вклимляти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЧУБЕЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.