Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коцюбитися

Коцюбитися, -блюся, -бишся, гл. Артачиться. То вже вірь сьому — чого ще ти коцюбишся? То ж не один хто сказав, громада вирекла. Ном. 10744.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЦЮБИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЦЮБИТИСЯ"
Биренька, биречка, -ки, ж. Ум. отъ биря.
Голодниця, -ці, голоднівка, -ки, ж. = здухвина. Желех.
Зді́житися Cм. здіжуватися.
Зубря, -ря́ти, с. Зубренокъ. Вх. Пч. II. 5.
Міздря́, -рі, ж. Мездра. Вас. 157.
Перестань, -ні, ж. = перестан. Нема йому перестані.
Повстка, -ки, ж. Войлочная подкладка на внутренней части хомута, лежащей на шеѣ лошади. Вас. 159,
Подопиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Допиться до чего (о многихъ). Бач, до чого подопивались. К. ЦН. 218.
Фуярити, -рю, -риш, гл. Говорить, дѣлать глупости. Вх. Зн. 75.
Церата, -ти, ж. Клеёнка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЦЮБИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.