Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кочать

Кочать, -ті, ж. = кочеть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧАТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧАТЬ"
Байдужливий, -а, -е. = байдужий. К. Кр. 35.
Беґар, -ра, м. Палка. Вх. Зн. 3. Ум. беґарик. Шух. І. 100. Cм. биґарь.
Збогати́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = збагатити.
Зненазнімка нар. = знезнімка. Харьк.
Капи, -пів, м. мн. Союзы у сапогъ.
Карвасарь, -рю, м. Словесный судъ, помѣщавшійся въ прежнія времена въ городахъ и селеніяхъ на ярмарочныхъ площадяхъ въ палаткѣ. Котл. Ен., также и словарь къ ней.
Кобильоха, -хи, ж. = кобилярка. Вх. Лем. 425.
Опарити, -ся. Cм. опарювати, -ся.
Полуднювати, -нюю, -єш, гл. = полуднувати. Ой перший раз обідаю, а другий раз полуднюю. Чуб. V. 807.
Цилюрик, -ка, м. Цырюльникъ. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЧАТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.