Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кочереґа

Кочереґа, -ґи, ж. Брюква. Вх. Зн. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧЕРЕҐА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧЕРЕҐА"
Брикливість, -вости, ж. Своенравность.
Вантажити, -жу, -жиш, гл. Нагружать. Желех. Не годиться поганенький візок тяжким заліззям вантажити — не видержить.
Велично нар. Величественно. Одягнися красотою шаною велично. К. Псал. 108. Як у нас велично та пишно. МВ. (О. 1862. ІІI. 41). Ум. величненько. Бабуся, сидячи за столом тихенько і величненько, якусь думку собі думала. МВ. (О. 1862. ІІІ. 58).
Ма́кортеть, -ти, ж. = макотерть. Поставила йому макортеть з варениками. Кв. І. 240.
Поручник, -ка, м. 1) Поручитель. Черк. у. Позич мені руб грошей! — Дай, каже, поручника. — Якого ж я тобі поручника дам? Хто за мене поручиться? Я бідний. Чуб. II. 27. 2) Поручикъ. Не пущу, тя, поручнику, аж року дослужиш. Гол. I. 285.
Рубчик, -ка, м. Ум. отъ руб.
Старченя, -няти, с. = старча. Гей, старченя! стривай лишень. Шевч. 176.
Хащ, -щу, м. 1) = хмиз. Закопав було добро в ямі та хащем прикидає та і втіка в ліс (од татар). КС. 1884. VIII. 720. 2) Заросль, кустарникъ, то-же, что и хабник, хамник. Вх. Зн. 76. То же знач. ми. хащі. Вас. 206.
Херувим, -ма, м. Херувимъ. К. МХ. 28. Митра на голові херувимом дана. Чуб. І. 179. Ум. херувимчик. Двокрилий херувимчик. Левиц. І. 286.
Хтось, когось, мѣст. Кто то, кто-нибудь. Прийшов хтось та взяв щось. Посл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЧЕРЕҐА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.