Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кошниця

Кошниця, -ці, ж. Родъ высокаго и узкаго хворостянаго амбарчика, въ который ссыпаютъ кукурузу въ початкахъ. Kolb. I. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОШНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОШНИЦЯ"
Зашепота́ти и зашепоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Зашептать. Зашепотіли люде. Г. Барв. 542.
Іконостас, -су, м. 1) Иконостасъ. ЗОЮР. І. 281. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 371.
Кувікати, -каю, -єш, гл. 1) = квікати. Кричала, ґедзалась, качалась, кувікала мов порося. Котл. Ен. V. 60. 2) Кричать (о совѣ). Кед кувік кувікат, умре. Вх. Уг. 248.
Нариґлюва́ти, ґлю́ю, -єш
Підгороддя, -дя, с. = підгородня.
Попересмажуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Пережариться. Чому ж ти й не заглянула в піч? Глянь, як качки попересмажувались. Кіевск. у.
Пороспродувати, -дую, -єш, гл. Распродать (во множествѣ).
Прутнястий, -а, -е. Обильный прутьями (о деревѣ). Нова хата.... виглядала з-за обголених лихою осінньою негодою груш та рядка прутнястих верб. Мир. ХРВ. 213.
Скончити, -чу́, -чи́ш, гл. = скінчити. Розступися, синє море, в своїй широкості, — нехай же я життя скончу в твоїй глибокості. Чуб. V. 295.
Хряснутися, -нуся, -нешся, гл. = хряпнутися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОШНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.