Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злочин

Злочин, -ну, м. = злочинство. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОЧИН"
Денці́вка, -ки, ж. = Сопілка. Вх. Зн. 14.
Крашениці, -ць, ж. мн. Красные суконные штаны у гуцуловъ. Шух. І. 120.
Курай, -раю́, м. Раст. Salsola koli. ЗЮЗО. І. 134.
Перешуміти, -млю́, -миш, гл. Перешумѣть.
Підсікатися, -ка́юся, -єшся, сов. в. підсіктися, -січуся, -че́шся, гл. О лошади: сбивать, сбить копыто или поранить ногу.
Ріжджа, -жі, ж. Хворость. Угор.
Роскішшя, -шя, с. = роскіш. О. 1862. III. 4 7.
Спорзний, -а, -е. Грязный, порочный, сластолюбивый! Вх. Лем. 66.
Туркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = туркотати. Голубка сивая да все туркотіла. Грин. III. 617. Послухавсь син, — мабуть густо та часто туркотіла жінка. Чуб. II. 434.
Чубатник, -ка, м. Раст. лиственница европейская, Larix europaea. Вх. Пч. II. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.