Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

котуна

Котуна, -ни, ж. Плита съ котломъ, устроенная такимъ образомъ, что дымъ выходить изъ отверстій вокругъ котла въ находящійся сверху комин. Подольск. Св. Л. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТУНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТУНА"
Блякувати, -ку́ю, -єш, гл. Линять.
Бурливий, -а, -е. Бурливый, бурный. Сказав: о жизнь! бурливе море, хто цілий на тобі оставсь? Котл.
Запря́жка Ii, -ки, ж. Въ выраж. у запря́жці бу́ти. Быть запряженнымъ. Зміев. у.
Напі́р, -по́ру, м. Ступица колеса. Вх. Зн. 39.
Скореняти, -няю, -єш, сов. в. скорени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Искоренять, искоренить. Нашого насіння ніхто не скоренить. КС. 1883. IV. 773.
Страмно нар. = соромно. Камен. у.
Телеп меж., выражающее моментъ паденія, особенно во что-нибудь жидкое.
Цямриння, -ня, с. Бревна въ колодезномъ срубѣ, колодезный срубъ. Cм. цямра. ЗОЮР. ІІ. 50. Колодязне цямриння. МВ.
Чудородія, -дії, ж. = чудасія. Конст. у.
Шанець, -нця, м. Окопъ. По тім боці запорожці покопали шанці. Грин. III. 590. Від Килиї до Ізмайлова покопали шанці. Мет. 431. 2) під чий шанець. Похожій на кого. На мене урікають, що я ночував та й коні взяв. Може другий ночував під мій шанець, то і взяв коні, а не я. Новомоск. у., Залюб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОТУНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.