Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

котуна

Котуна, -ни, ж. Плита съ котломъ, устроенная такимъ образомъ, что дымъ выходить изъ отверстій вокругъ котла въ находящійся сверху комин. Подольск. Св. Л. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТУНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТУНА"
Відв'Язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. відв'язатися, -жуся, -жешся, гл. Отвязываться, отвязаться.
Глушко, -ка, м. Глухой человѣкъ. Аф. 361.
Живки́й, -а́, -е́. Живой, проворный, энергическій. Ярош живкий чоловік. Н. Вол. у.
Занепа́лий, -а, -е. Слабаго здоровья, съ надорваннымъ здоровьемъ. Я убогий, занепалий од самої молодости. К. Псал. 203. Його жінка така замліла та занепала. Мир. Пов. II. 53.
Зять, -тя, м. Зять. Хвали, мати, того зятя, що я полюбила. Мет. 72. Ум. зя́тенько, зя́течок. Я ж тобі, зятеньку, рідная свість. Грин. III. 485.
Літня́к, -ка́, м. Лѣтняя дорога. Конот. у.
Мурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = мурмотати. Слухаю я — і борсук у норі мурчить. Берд. у.
Орний, -а, -е. Пахатный.
Повипрядати, -да́ю, -єш, гл. Выпрясть (во множествѣ).
Чотирдесять числ. Сорокъ. Чотирдесять янгеликів. МУЕ. III. 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОТУНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.