Вимірати, -раю, -єш, сов. в. вимерти, -мру, -реш, гл.
1) Вымирать, вымереть, перемереть. Кругом його мов вимерли люде.
Вихурятися, -ряюся, -єшся, гл. Чваниться.
Дирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) = Деренчати. Коли слуха, — щось дирчить за стіною; оглядується: затичка (у шибці) так і лізе на двір, тягне, видно, хтось. 2) О коростелѣ: кричать.
Добреха́ти, -брешу́, -шеш, гл. Доврать. Або перебрехати, або не добрехати.
Дола́дній, -я, -є. 1) Пристойный, красивый. Який Микола доладній парубок. Багатих та доладніх уборів. 2) Порядочный. Доладній чоловік. 3) Разумный, подходящій, хорошій. Доладня рада.
Знадоблятися, -ляюся, -єшся, сов. в. знадобитися, -блю́ся, -бишся, гл. Надобиться, понадобиться, пригодиться. В хазяйстві все знадобиться. Мені з жінкою не возиться, а тютюн та люлька козаку в дорозі знадобиться. Ісус Христос народився, всьому світу знадобився. Знадобилась вона тепер бідолашній Химі.
Обворитися, -рюся, -ришся, гл. Огородить свою усадьбу вор'ям.
Розсолода, -ди, об. Неповоротливый, неуклюжій человѣкъ. Ич який розсолода!
Терночок, -чка, м. Ум. отъ терен.
Трахтирників, -кова, -ве Принадлежащій трактирщику.
