Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кошуля

Кошуля, -лі, ж. 1) Рубаха. На нім кошуля як біль біленька, як біль біленька, як лист тоненька. Гол. II. 18. Ой мати-мати, вчини мою волю, передай коміку білую кошулю. Чуб. V. 373. 2) Струпья на головѣ ребенка. КС. 1893. VII. 80. Вх. Ян. 29. Ум. кошуле[о]нька, кошулечка, кошулька. Головонька змита і кошуленька біла. Мет. 287. Ой ходить сон по у ланці, в білесенькій кошулоньці. Макс. В тонких білих кошулечках козака водили. Чуб. V. 306. Шила кошульку з тонкого рубку. Мет. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОШУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОШУЛЯ"
Вихта, -ти, ж. Отработокъ натурою въ видѣ добавленія къ условленной денежной платѣ (при наймѣ земли). Вас. 205.
Давнене́зний, -а, -е. Чрезвычайно старый; очень древній. То давненезний дід. Уманск. у.
Задої́ти, -дою́, -їш, гл. О коровѣ: испортить неаккуратнымъ доеніемъ.
Залопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Защемить. Сіль зайшла у виразку, — так залоптало. Харьк.
Опленути, -ну́, -не́ш, гл. = оплинути. Ожила б я, опленула і не знала б муки. Мкр. Н. 11.
Попустити, -ся. Cм. попускати, -ся.
Поступування, -ня, с. Поведеніе.
Проквітати, -та́ю, -єш, гл. = процвітати. Гол. IV. 523.
Розчавити, -влю, -виш, гл. Раздавить, расплющить. Розчавив таркана. Н. Вол. у.
Сеймик, -ка, м. 1) Ум. отъ сейм. 2) Провинціальный съѣздъ шляхты въ польскомъ государствѣ. Сейми, сеймики ревіли. Шевч. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОШУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.